Воля

Nadine Tikhonovitch

Бриньчить душа в обіймах ночі, І місяць волі позбавля, І позбавляють глузду очі — Вона, як пташка, проліта... У самоті стою близь моря — Хто волю серцю поверне? Та хіба потрібна воля Цим палким отруйним днем? Та хіба потрібні крила Тому, хто ходить по землі? Я не пташка — я людина, Полонена і в крові... Зупиняє час — крокує, Пливе, немов би по воді, У небі сивому — полюю І завмираю — я в біді! Вона і є мої години, У небі справжнє є життя! «Поету воля не потрібна» — Скажу й за нею — в забуття... _________________________________ Входить до книги 🍒«Вишневий відблиск місяця»🍒 — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya

2021-03-10 13:12:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Nadine Tikhonovitch

@Татьяна Сидоренко саме так...

Відповісти

2021-04-14 20:42:39

Подобається

Твоя Відьма

Як торкає... До мурах! Так ніжно...

Відповісти

2022-09-29 23:17:34

Оксана

Відчайдушно написано!

Відповісти

2022-10-08 12:00:16

Інші вірші поета

Життя за Орвеллом Біоритми Усе мине! Tutto passerà! Знову забула, що я не Бог...

Інші поети

Твой человечек

@lania

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Fatima Mohammed

@fatimaalshaikh

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3667

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

4495