Битва із Лордом

Рутенія

Допоки сили маю, то меч мій не ржавіє, доти боротись буду — здатись не посмію! Нехай пощезнуть вороги перед зблиском зброї. Боротися буду до згину, до крові. Мій меч, моє слово, моя віра та стержень. Своїх недругів в битві цій перевершу. Нехай на вагах зрівняється баланс. Я не втрачу свій шанс! Кров за кров, смерть за смерть — моя помста. Темні створіння приходять в день шостий, та на сьомий поляжуть від валійської сталі. Полягло і наших немало... Темного Лорда переможу у битві. Досить цієї хитрої гонитви. Я перед Тобою, та щоб убити. Більше нікому зла Тобі не вчинити! Жорстокий і кривавий поєдинок до ранку. Вивів Лорд Смерть — останню свою служанку. І у двобої, я все ж померла із честю, забравши життя ворога на перехресті...

2022-12-10 17:26:43

Інші вірші поета

Розлука Мавка й Чугайстер Загублена в часі Прокляття поета

Інші поети

Adaira

@adaira

alvi

@komarik_f

Mac67

@Mac67

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17185

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5710