Я не здамся!
Усміхаюсь крізь сльози. Сьогодні щаслива! І де у мені береться ця сила? Радіти в печалі, сміятись в журбі, коли хочеться кинутись у багаття мені... Ні, не здамся! Я ще зможу злетіти ввись. Глянь на мене, доле моя, подивись. Ти намагалась зламати, убити мою надію. Але я ще жива, бо вірю у мрію. І танцюю на згарищі свого минулого. Ні, зовсім нічого ще не забула. Кожен спомин боляче у пам'яті таврований. Але серце любов'ю ще сповнене. І буде любити, буде чекати, тобі доведеться мене оминати. Доле моя, ти прокляла мене самотою, повінчавши із тишею, смутком й пітьмою... Але я посміхаюсь крізь сльози, бо сьогодні щаслива! Від тягару душевного не схилила спину. І піднімаючись на гору крутую, я про тебе, доле моя, ні на мить не шкодую!
2023-01-14 14:56:48
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сузанна Ревич
це..це так гарнооо😍❤❤
Відповісти
2023-01-15 07:38:14
2
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11553
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1774