Ясний місяцю...
– Ясний місяцю, з зіркою в парі Не дивіться так в очі мені! Я ж від нього, від себе тікаю, Скоро буду вже десь вдалині... А ви дивитесь знову на мене, Наче бачите кожен мій крок, Наче бачите щось незбагненне, Що яскравіше тисяч зірок... – Ти даремно від себе тікаєш, І ця віддаль – лиш віддаль і все... Ти й сама вже чудово те знаєш, Що із вітром лиш сумнів знесе... Й хоч на серце вдягнеш обладунки, Хоч загубишся в сірій юрбі, Та не знайдеш ти вже порятунку Від любові, що диха в тобі.
2025-01-05 04:46:57
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Чудовий і зворушливий вірш, дякую)
Відповісти
2025-01-06 23:40:52
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Ruslana дякую 🥰🫶
Відповісти
2025-01-06 23:51:28
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4752
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3065