Ясний місяцю...
– Ясний місяцю, з зіркою в парі Не дивіться так в очі мені! Я ж від нього, від себе тікаю, Скоро буду вже десь вдалині... А ви дивитесь знову на мене, Наче бачите кожен мій крок, Наче бачите щось незбагненне, Що яскравіше тисяч зірок... – Ти даремно від себе тікаєш, І ця віддаль – лиш віддаль і все... Ти й сама вже чудово те знаєш, Що із вітром лиш сумнів знесе... Й хоч на серце вдягнеш обладунки, Хоч загубишся в сірій юрбі, Та не знайдеш ти вже порятунку Від любові, що диха в тобі.
2025-01-05 04:46:57
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslana
Чудовий і зворушливий вірш, дякую)
Відповісти
2025-01-06 23:40:52
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Ruslana дякую 🥰🫶
Відповісти
2025-01-06 23:51:28
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12441
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15898