Її кохання малювало ромашками...

stasijjka

Її кохання малювало ромашками, Дрібними метеликами на носі. Її слова розліталися пташками, Солодкими незабудками у волоссі. Вона завжди носила обереги І ти боявся їх відсутності. Її очі збивали з рівноваги, Доводили тебе до напівпритомності. Про неї ніколи не писали вірші, Їй ніхто не присвятив поеми. Лиш ти кохав її в тиші, Лише тобі потрібні були її проблеми. Можливо вона трохи інша. Скажеш, важко її любити. Могла бути легша, тихіша, менша... Та який сенс з тою іншою жити.

2021-06-12 19:06:31

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Блакитноока

Це неймовірно!😍

Відповісти

2021-06-12 19:48:01

Інші вірші поета

Сумую за тобою Марення Нічні розмови Зорі...

Інші поети

Korisluv

@korisluv

GRAFO

@grafo

Малой

@teddywinters

Схожі вірші

Всі

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

5313

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2863