Її кохання малювало ромашками...
Її кохання малювало ромашками, Дрібними метеликами на носі. Її слова розліталися пташками, Солодкими незабудками у волоссі. Вона завжди носила обереги І ти боявся їх відсутності. Її очі збивали з рівноваги, Доводили тебе до напівпритомності. Про неї ніколи не писали вірші, Їй ніхто не присвятив поеми. Лиш ти кохав її в тиші, Лише тобі потрібні були її проблеми. Можливо вона трохи інша. Скажеш, важко її любити. Могла бути легша, тихіша, менша... Та який сенс з тою іншою жити.
2021-06-12 19:06:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
Це неймовірно!😍
Відповісти
2021-06-12 19:48:01
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2279
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3849