Крізь кофту, під шкіру
Схоже я забула,
Як слова промовляти.
Мені відняло мову,
Відняло думки,
Можу хіба ледве стояти.
Де моя впевненість втекла
Вбачивш навпроти постать твою,
Чому не говорю,
Чому не сміюся,
Як завжди, з тобою?
Поглянь на мене,
Торкнися ще раз так легко,
Хрустокрилим на радість,
Так ніжно, поспішно,
Крізь кофту, під шкіру,
По медову слабкість.
Я забула, як думати,
Лиш відчуваю,
Посміхаюсь тобі в пітьмі
Крізь не надіслані рядки,
Танцюю на самоті,
Над Олімпом літаю,
Далекі мні земності,
Далека небесність,
Я не тут, не сьогодні,
Яка недоречність...
Я між власних зірок
Пряду нитки фантазій,
Віддано добровільно
Будую фундаменти
Власних трагедій.
Мені відняло мову,
Коли вловила погляд твій.
Я б так хоч вічність тонула
В річці фальшивих надій
- 15.10.2022 -
2023-01-09 19:20:21
6
0