Подарок судьбы ранее
Подари мне красок минутку Твоих нежности рук лишь в мгновение, Чтобы трепет ушол на ночь глядя От пришедшего с чувством волнением . Подари мне свой багров румянец , Что расцвел на щеках лишь улыбкой И ответный удар сердца танец Этот ритм потерянный стуком Может неловкость возникша во взгляде , Для тебя нечего и не значит , Но надежда приходит последней , Что пылает от проявлений ласки Под серьёзностью губ скрывающей маски Невозможно скрывать очень долго свой глянец , Выдает огонек без сомнения Все секреты твоей мнимой сказки Не потушиш одним лишь мгновением, Тот подарок судьбы предоставленный раньше , Наша встреча была неизбежна Оставляя с собой только "вряд-ли" : ....На подарок судьбы для нас ранее....
2020-02-28 14:23:20
48
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса уу однако все равно очень приятно слышать)😋😘🍫🔥
Відповісти
2020-02-28 19:11:10
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
🙃😉🍫👌
Відповісти
2020-03-01 08:15:38
Подобається
Глеб Буткевич
Красота-лепота)
Відповісти
2020-03-09 10:00:56
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2548
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2482