Подарок судьбы ранее
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Подари мне красок минутку Твоих нежности рук лишь в мгновение, Чтобы трепет ушол на ночь глядя От пришедшего с чувством волнением . Подари мне свой багров румянец , Что расцвел на щеках лишь улыбкой И ответный удар сердца танец Этот ритм потерянный стуком Может неловкость возникша во взгляде , Для тебя нечего и не значит , Но надежда приходит последней , Что пылает от проявлений ласки Под серьёзностью губ скрывающей маски Невозможно скрывать очень долго свой глянец , Выдает огонек без сомнения Все секреты твоей мнимой сказки Не потушиш одним лишь мгновением, Тот подарок судьбы предоставленный раньше , Наша встреча была неизбежна Оставляя с собой только "вряд-ли" : ....На подарок судьбы для нас ранее....
2020-02-28 14:23:20
48
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса уу однако все равно очень приятно слышать)😋😘🍫🔥
Відповісти
2020-02-28 19:11:10
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
🙃😉🍫👌
Відповісти
2020-03-01 08:15:38
Подобається
Глеб Буткевич
Красота-лепота)
Відповісти
2020-03-09 10:00:56
1
Інші вірші поета
Листи до захисників Печаль прячется в словах Нарисую солнышко :) Волі сила
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5572
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3230