Подарок судьбы ранее
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Подари мне красок минутку Твоих нежности рук лишь в мгновение, Чтобы трепет ушол на ночь глядя От пришедшего с чувством волнением . Подари мне свой багров румянец , Что расцвел на щеках лишь улыбкой И ответный удар сердца танец Этот ритм потерянный стуком Может неловкость возникша во взгляде , Для тебя нечего и не значит , Но надежда приходит последней , Что пылает от проявлений ласки Под серьёзностью губ скрывающей маски Невозможно скрывать очень долго свой глянец , Выдает огонек без сомнения Все секреты твоей мнимой сказки Не потушиш одним лишь мгновением, Тот подарок судьбы предоставленный раньше , Наша встреча была неизбежна Оставляя с собой только "вряд-ли" : ....На подарок судьбы для нас ранее....
2020-02-28 14:23:20
48
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса уу однако все равно очень приятно слышать)😋😘🍫🔥
Відповісти
2020-02-28 19:11:10
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
🙃😉🍫👌
Відповісти
2020-03-01 08:15:38
Подобається
Глеб Буткевич
Красота-лепота)
Відповісти
2020-03-09 10:00:56
1
Інші вірші поета
Маска байдужості Минутой мечтания :) Темнота теней ночи ... Хаус війни
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Varisha Rehman
@varisha__rehman
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5569
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4690