Внутрішній шлях
В чому прекрасні ми в глибині , Справа у образі чи у душі ? Чи у натхненні ,наявних думок , Чи в сприйнятті світу та розумінні основ В чому наш шлях і як далі жить , Вибір дано нам кожному в мить Все починається тоді коли страх Сумнів долає наш внутрішній крах Що кому личить , який в тебе стан Думки оточуючих роблять тебе слабким чи не так ? Чи формування свого внутрішнього "я" Все починається з слова сім'я Чужі думки , поради чи час в нікуди Де ж це натхнення свого шляху найти , Справа в роботі чи стилю життя , А може треба навчитись любити життя . Бідний ,багатий чи просто простак Суть обирати собі успіху знак Наші бажання , інтуїція , відчуття Можливо веде нас до ролі буття .
2026-02-22 22:18:29
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ашаннiя
👍
Відповісти
2026-03-06 17:33:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9440
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5957