З тобою ...
З тобою відчуваю крила Та піднімаюсь подумки як птах Мені близька твоя підтримка І відчуваю долі знак З тобою поруч тепло й мило Хоча спочатку було просто так Симпатія і дружба без вітрила Твоїх та моїх хвилювань Ми різні взагалі насправді Як біле й чорне в полотні , Але при цьому маєм спільний застіж Там де немає ідеальних слів Можливо пишу я банально , Як будь-який закоханий поет , Але моя любов в мені палає При згадці про красивий силует . Та навіть коли десь далеко захід Ми бачимось через кілометри доріг Тому що пам'ятаю погляд завжди Твоїх очей та посмішок обійм .
2022-11-13 19:00:31
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Ашаннiя дякую ❤️🧡🧡🥺🍰💕
Відповісти
2022-11-14 09:04:02
Подобається
Олексій Коваль
Дуже красиво, яка гарно історія,аж душ зачіпа 💘
Відповісти
2024-08-09 11:33:01
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Відповісти
2024-08-09 12:30:59
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17097
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2827