Сара прокинулась у лікарні.

- Ухххх...

- Ти прийшла до тями! - Сара обертає голову, бачить біля себе Блейка, але говорити вона з ним не хотіла. Вона піднялася щоб сісти, Блейк їй допоміг.

- Хто з тобою це зробив?

- .....

- У тебе все ще температура.... І це не тільки тому, що ти попала під дощ. Тебе серйозно побили. Так хто це зробив?

- ......

- Нікка! Чому ти мовчиш?! Я хочу тобі допомогти! Ти чуєш?! - він схопив її за плечі. Вона подивилася на нього без емоцій.

- А де ти був коли мені дійсно була потрібна допомога?

- Я...

- Чому ти не шукав мене?

- Нікка...

- Мене не було у готелі три дні, чому? Тобі було всеодно, що зі мною?

- Нікка....неправда...я шукав....я хотів... - Блейк хотів її обійняти, але Сара не дозволила.

- Іди...

- Нікка....не треба...

- НЕ ХОЧУ ТЕБЕ БАЧИТИ!!!!

- Добре. Я завтра прийду. - Блейк вийшов з палати.

  Наступного дня Сара прокунулася, у палаті окрім неї нікого не було. Вона подумала, що Блейк не прийде, але вона помилялася.

- Привіт...

- Ти і сьогодні прийшов?

- Хахаха...

- Не бачу нічого смішно.

- Пробач.

- Що?

- Я поводився дуже грубо.

- .... - Сара його не перебивала.

- Я погано до тебе звертався.

- А...?

- Коли та людина заявила, що Рок відібрав тебе у мене, я не міг контролювати свої емоції. Коли я починав думати про те, що Рок балує тебе, і ти не проти цього. Я приходив в лють!

- У мене з Роко, нічого немає.

- Я знав.... - Сара перебила його.

- Анна, хто вона для тебе?

- Анна... - Блейк раптово напружився.

- Це ж вона тобі подарувала цей кулон? - Сара знімає кулон з себе і показує йому.

- ......

- В знак вашого кохання!!! - вона кидає в нього кулон.

- ЕЙ!

- А ти ще й посмів МЕНІ його ПОДАРИТИ!!!

- Це все одна велика помилка!

- Єдиною помилкою в цьому всьому було те, що Я тебе ПОЛЮБИЛА!!!

- Ти мене, що?

- Та, я тебе полюбила! І тепер розумію, що це все було помилкою! Ти ще досі її кохаєш?

- НІ!!!

- Тоді чому ти не викинув цей кулон!

- Нікка....

- Я не Нікка! Я не Нікка Вейн!

- ?

- Я Сара Сміт. Дочка, Роджера Сміта. Я єдина спадкоємиця яка буде після нього візьме правління.

- Вау...

- Після того як мене випишуть з лікарні, відвези мене до батька, я знаю хто за цим всім стоїть.

- Ти здогадалася хто це все влаштував?

- Тому хочу розказати все батьку.

- Не потрібно нікуди їхати. - Роджер Сміт заходить до палати.

- Тату!!! - Сара вмить розвеселіла.

- Доню! - Роджер підійшов до неї і обійняв.

- Я рада тебе бачити. - Роджер обернувся до Блейка.

- "Кілер" я попросив тебе її охороняти. Я звісно розчарувався в тобі коли дізнався що її забрали. Але зараз я радий, що вона жива. Ти залишав все у секреті, молодець.

- Стоп, в сенсі "охороняти"? - Сара дивилася на Блейка, не могла повірити. - Ти весь цей час знав? Ти знав хто я така? Тому ти....

- Так, це я його попросив.

- Це все було запропоновано? Блейк?

- ......

- Ммммм.....вийдіть із палати, містер Блейк.

- Сара.... - Блейк хотів підійти до неї, але вона не захотіла.

- Ваша місія уже закінчена.

- Сара, не говори так...

- Як ви смієте до мене так звертатися? Міс Сміт, для вас я міс Сміт.

- Можеш іти "кілер". - Роджер махнув йому вийти.

- Звісно. Вибачте. - Блейк вийшов і більше ні разу не приходив до неї в палату.

     Коли Сару виписали із лікарні, вона з батьком повернулися у Нью-Йорк. І вона не бачилася з Блейком. Роджер зробив звану вечерю, по поводу нової глави корпорації, на честь Сари.