Сара вирішила не розказувати Блейку про те, що вона побачила, коли повертала одяг. Вона не хотіла хвилювати його, і потім це не здалося їй таким вже жахливим.

  По дорозі до готелю вона зайшла в робочий офіс Блейка.

- Хочеш розважитись до того, як повернемося до готелю?

- А можна? - на обличчя Сари появилась щаслива посмішка.

- Ідемо!

    Вони пройшлись повз магазинчиків з солодощами. Сара купила собі морозиво, Блейку солодощі були не по душі, і вона запропонувала йому лише чучуть. Після того вони прогулялись по магазинам одягу, аксесуарів, музичних дисків. Потім, після шопінгу, вони випили каву біля фонтану.

- Дякую, Блейк. Мені було дуже весело.

- Та, я тоже давно так не розслаблявся.   

    Блейк раптом дивився на неї закоханим поглядом, він не розумів чому йому із нею так добре, Сара ж відповіла йому таким самим.

- Нікка...

- Блейк?

- Нікка, я....ні, нічого.

- А.... - перед ними раптово нависла тінь. 

- Привіт, ну, що побачення вдалося?

- Ти стежив за нами весь цей час. Адже так?

- Ти розумний. Ви ж перші почали.

- Ти ж знаєш я не про це.

- Дівчинка просто любителька. Наступного разу не грайся з нею в детективів.

- (Значить це я прокололась)

- Ну і чому ти тут?

- Я прийшов за кулоном. - від цих слів повітря навколо них ніби сжалося. - Можете піти за мною, якщо хочете знати більше.

- Ні дякую... - Сара швидко перебила Блейка.

- Ми підемо.

- ЕЙ! - Блейк здивовано глянув на Сару.

- Я піду, навіть якщо доведеться йти одній. - здалося Блейк засумував. Він сильно обняв Сару не дивлячись на те, що вони були на вулиці, а потім заговорив із незнайомцем.

- Я піду з вами. - вони пішли за ним, зайшли в тихе містечко, і чоловік повернувся до них.

- Ітак...з чого мені почати?

- ......

- Гаразд, почнемо з того, кому я повинен привести людину із цим кулоном.

- І кому?

- Без сумнівів, для Анни. Тобі ж знайоме це ім'я, я правий, Блейку?

- Анна ж...

- Вона повернулася.

- Що...

- Хто це? Блейк?

- Це важливо, Нікка.

- (Що відбувається?)

- Анна розповіла, що шукає хлопця з кулоном таким самим як у неї.

- І для чого він їй?

- Можеш запитати про це у неї сам. Хаха, і ще дещо... - незнайомцець замовчав і облизнув губи. - Щодо цієї дівчинки... - він дивиться на Сару. - Здається, вона подружилася із Роко, коли ходила в бар, відносити одяг.

- Про, що ти говориш?! - Сара вигукнула.

- Рок, був з нею незвичайно люб'язний, викликав їй таксі і навіть тримав її за руку. І хіба ви не говорили наодинці?

- Так, але...

- Та, Блейк, схоже Рок завжди забирає у тебе саме цінне. - повільно і тихо проговорив він, уважно спостерігаючи за реакцією Блейка.

- Це не твоя справа.

- Це все? Що ж, тоді я піду. - коли він пішов, Сара раптово взяла його за руку.

- Почекай... Ми ще... - Блейк схопив її за руку.

- Тепер ти і з ним хочеш подружитися?

- А? - від гострого погляду Блейка, Сара відчула ніби час зупинився. Незнайомець обернувся і задоволено посміхнувся.

- Про, що ти говориш?

- ЗАКРИЙ РОТ!!!

- !!!!!!

- Просто помовчи і іди за мною.

    Сара відчула, як між ними виросла стіна. Крокуючи вперед, вона відчула, як сильно віддалився від неї Блейк. Він так сильно стиснув її руку, що вона відчула біль.