Аеропорт. Літак приземлився в місто Роанопур. Сара вийшла з літака, і розуміє, що назад більше дороги немає, тільки вперед. Спустившись вниз, побачивши табличку з іменем "Нікка Вейн" направилась в ту сторону. Підходивши ближче, вона побачила дуже красиво парубка.

- Привіт. - Сара мило посміхнулася хлопцю.

- Нікка Вейн? - без емоцій відповів він.

- Так, це я.

- Мене звати, Блейк Ортегі, можна просто Блейк.

- Приємно познайомитися. - Сара протагнула йому руку, але Блейк відмахнувся від неї.

- Ага, а тепер поїхали.

- Добре. - Блейк йшов спереду, а Сара йшла за ним.

  Зловивши таксі, вони поїхали до штабу. Сара. дивилася у вікно, розглядала Роанопур. Місто було схоже на пустелю, люди які потрапляли їй на очі, були схожі на злочинців. Вона їхала повз пустий краєвид, поки він не змінився будівлями. Машина зупинилася, біля нової багатоповерхівки, всю покриту в склі.

- Ми приїхали, виходимо. - Блейк і Сара вийшли із машини.

- Куди ми зараз прямуємо?

- На верх, в головний офіс.

- Гаразд.

  Сара і Блейк увійшли в середину нової багатоповерхівки, яка і зовні була прекрасна, так і в середині все було нове, видно було, що ремонт був дорогий. Вони йшли в тиші, що було чути кожен стук Сарених туфель. Коли Блейк зупинився біля потрібного кабінету, було чути як там за дверима сварилися, кричали так, що кожне слово було чути.

- У вас завжди так шумно? - зацікавилася Сара.

- ...

- Може щось трапилося?

- Заходь. - Блейк відчиняє двері і пропускає Сару вперед, сам заходить за нею, і гучно закриває двері.

- ХТО ГРИМНУВ ДВЕРИМА?! - крикнув чоловік, обертаючись на звук.

- Це я.

- Блейк! Як добре, що ти прийшов! Дещо трапилось.

- Що таке, Рок?

- Я розкажу. Сталося жахливе, одного із нас знайшли мертвим... У наших рядах завівся шпигун.

- Що?!

- Хаха...я вчасно приїхала...ахх. - засміялася Сара, всі обернулися в її сторону, тільки побачивши.

- Хааа....точно, це Нікка Вейн, вона приїхала до нас на стажування. - згадавши, Блейк представив Сару.

- Рада знайомству.

- Я Рок. В підходящий час, ти до нас попала.

- Хаха...це точно. - Рок протягнув руку Сарі, та її пожала.

- Хей! А, я Мік! - підбіг, веселий хлопець, і відразу обняв Сару.

- Приємно...Хаха. - незнаючи, що робити Сара стояла не рухомо.

- Відчемись від неї, Мік. - підходячи заговорив чоловік, на вигляд строгий і не дуже привітний.

- Нуууу, ти злюка, Данте! - сказавши, Мік відпустив Сару з обіймів.

- Познайомились, а тепер повернемося до справи, яку ми обговорювали. - холодно промовив Данте.

- Ви, вже повідомили, містера Сміта?

- Ми це зробили відразу ж, Блейку.

- І, що він сказав?

- Він вирішив, об'єднати членів штабу в пари, які будуть слідкувати за певною людиною.

- Гммм...

- Пари мають жити разом. У нас не так багато жінок, так, що ми не зможемо скласти чисто жіночі пари. Нікка, так як і ти тепер одна із нас, тебе тоже включать в пару.

- Гаразд!

- Як ми дізнаємося, хто буде нашою парою? - запитав Мік.

- Ви отримаєте листи, з назначеним місцем і часом. З'явившись на місце, ви дізнаєтесь з ким будете в парі, і за ким будете стежити. Ніхто не повинен знати, хто, що, де, і коли.

- Який хитрий план.

- Всім все ясно?! - прокричав Данте.

- Так! - прокричали у відповідь інші.

- Не забудьте, зібрати свої групи, і розкажи їм.

  Після цього, всі розійшлися. Сара ж, отримавши свій лист, відразу ж направилась у назначене місце.
Інтересно хто буде її партнером.