Сара і Блейк увійшли до бару. До них підійшов офіціант.

- Провести вас до вільного столику?

- Ні. Ти нам краще скажи де Рок?

- Він знаходиться в свому кабінеті, в кінці коридору.

- Ага. Нікка, пішли. - до кабінету Роко, не так далеко, але Блейка оточили дівчата які там працюють.

- Ох бідолаха, дозволь мені тебе витерти.

- Який ти сексуальний, якби ми разом прийняли душ, я б повністю розглянула твоє тіло.

- Блейк? Мені тебе тягнути, чи сам підеш? - Сара дивилася на нього і чекала.

- Я зараз Нікка! Дівчатка, мені потрібно йти. Якось побачимось! - він посміхнувся їм і підійшов до Сари. Позаду нього чути тільки радісні крики.

- Ти як банний лист.

- Пішли, пішли.

- Ц. - Сара і Блейк увійшли в кабінет, за столом сидів Рок.

- Не заходьте в бар мокрими.

- Не говори так. Там так холодно, здається я можу простудитись.

- Без різниці.

- Без різниці буде, коли тебе не буде.

- Ти знову за своє, Блейк? Добре, я скажу щоб вам принесли рушники і підготували для вас змінний одяг.

      Рок покликав офіціанта і сказав йому, що потрібно принести. І через пару хвилин рушники і уніформу закладу.

- Переодягніться в це. - Рок показав на одяг який принесли. - І не затримуйтесь тут.

- Чому ти такий такий злий, Рок? Не хочеш побалакати зі своїм старим другом?

- Блейк, не можу пригадати коли ми були друзями... А зараз, можете йти переодягтися.

- Рок, ти...

- Дякую тобі! - Сара перервала Блейка, тому, що знала, що він хоче сказати якусь образу.

     Сара з Блейком вийшли з кабінету. Офіціантка відвела Сару в іншу кімнату, і вона переодяглась. Плаття в котре вона переоділася, було з глибоким декольте і вирізом на спині. Спідниця була настільки вузькою і короткою, що їй здавалося, що її ноги оголені. Всі офіціантки були красивими дівчатами, так, що ті плаття прекрасно їм підходили. Сара ж набагато красивіша за всіх тих дівчат, у неї була прекрасна біла шкіра, на якій чорне плаття, чудово виділялось.

- Напевно, побачивши мене в цьому платті, Блейк був шокований. - закінчивши з усім, Сара повернулась в кімнату.

     Блейк переодівся в чорний костюм, який сидів на ньому як діловий, а не як уніформа офіціанта. Що до Рока, він дивно посміхався.

- Прекрасно виглядаєш. Приходь працювати в мій бар, коли захочеш. - сказав Рок, дивлячись на Сару.

- Бачиш? Рок так думає.

- Дійсно?

- Я не жартую. Правда заключається в тому, що ми обидва не можемо навіть дивитися на тебе спокійно. - Рок показав на Блейка, він вмить почервонів.

- Добре, перестань її вербувати. - Блейк притягнув Сару до себе.

    Вони пообіцяли Роко повернути одяг на наступний день, викликали таксі і повернулися до готелю. Дощ вже закінчився, але вони не могли повернутися пішки, будучи одягнуті як типові працівникі барів.

   Наступного дня. Сара пішла в бар одна щоб повернути одяг. В день Блейк був зайнятий на своїй роботі в компанії. Потому вона подумала, що їй самій варто цим зайнятися. Рок був вже на місці, хоча година була рання, і бар ще не відкрився.

- Дякую за допомогу, Роко. Я прийшла повернути одяг.

- Та, без проблем. - відповів він, забираючи одяг.

- Дякую ще раз.

- Може по каві?

- Я б... а? - Сара помітила носок чорної туфлі, що виглядає з-за садової рослини в коридорі.

- (Нас хтось підслуховує?) - зі свого місця Рок не міг цього побачити. - Ні, дякую, думаю я краще повернусь.

- Почекай, я викличу тобі таксі. - вона подивилася знову на то місце, але там вже нікого не було.