Ми знаходимось в самій більшій компанії по виробництву нафти, "Сміт", її засновник Роджер Сміт, самий багатий чоловік у світі, побудував її ще в кількох регіонах. І ще він створив штаб "Чорна Лагуна", який забезпечує безпеку його і його сім'ї. Роджер лишився дружини при пологах, лікарі змогли врятувати тільки дитину, тому у нього лише одна донька Сара, якій давно виповнилося 18 років, і скоро вона має замінити його у главі компанії.

Так як у Роджера багато конкурентів, вони дізналися, що Сарі вже 18, і розпочали полювання за нею. Що ж буде?

   Одного дня. Був сонячний ранок, Сара вирішила, що пора їй поїхати в Роанапур - місто яке в крові і  розборках мафії. Вона шукала батька, щоб сказати, що вона готова. Знайшла його на терасі.

- Тату! Доброго ранку! - вона підійшла до нього і обняла ззаду.

- Доброго, Сара.

- Тату, я тут вирішила, що мені уже пора.

- Куди пора?

- Поїхати в Роанапур. Мені скоро 18, і я маю зайняти твоє місце. Я хочу бути готовою.

- Ти сама прийняла це рішення?

- Так!

- Ти впевнена на всі 100%, що тобі пора?

- Я ще ніколи не була настільки впевнена як зараз.

- Ну, тоді добре.

- Правда?! - Сара застрибнула на нього і повисла на шиї.

- Так. Я подзвоню, щоб тебе там зустріли.

- Тільки, тату.

- Що?

- Ніяких охоронців.

- Але...

- Я хочу пожити самостійно. І не кажи хто я на справді.

-  А, що тоді?

- Скажи, що відправляєш до них на стажування дівчину по імені Нікка Вейн.

- Чому?

- Не хочу до себе особливого ставлення, тільки тому, що я Сміт. Добре?

- Добре, добре.

- Дякую! - поцілувавши батька на останок, Сара побігла збирати свої речі. А тим часом Роджер подзвонив у "Чорну Лагуну".

- Містер Сміт?

- Поклич кілера.

- Почекайте, зараз він прибуде.

...............

- Ви хотіли мене чути?

- Так, в мене для тебе є одне завдання.

- Я вас слухаю.

- Я відправляю до вас дівчину.

- Дівчину!!!

- Так, мою доньку, Сару Сміт. Але іншим не говори, що вона моя донька. Скажи їм, що її звати Нікка Вейн, і вона прилетіла на стажування.

- І в чому полягає моя робота?

- Ти будеш її охоронцем.

- Чому я? Я професійний кілер!

- Ти відмовляєшся виконувати мій наказ? - голос Роджера вмить похолодів.

- Я...

- Не забувай з ким ти розмовляєш.

- ...

- На неї полюють. Якщо з нею щось трапиться, ти лишишся голови...

- Кхм...я вас зрозумів.

- Роби все так щоб вона не мала поняття, що ти її охороняєш.

- Тримати все в секреті від неї?

- Так.

- Добре. Я все зроблю.

- Прекрасно. Вона завтра буде у вас. Зустрінете її в аеропорту. - Роджер положив трубку.

- Що містер Сміт хотів?

- Завтра до нас на стажування прибуде дівчина.

- Дівчина?

- Так, сказали її завтра зустріти в аеропорту.

- Ну, то добре. Відправимо одного з наших, і буде достатньо.

- Окей.

  Коли Роджер закінчив розмову, він направився до Сари. Зупинившись біля входу в її кімнату, він постукав у двері і війшов.

- Сара, доню. Можна?

- Так, так. Звісно. - Сара якраз складала свій одяг.

- Вже все зібрала? - він підійшов до неї, тримаючи руки за спиною.

- Ще трохи і я буду готова.

- Чудово. Кхм... У мене для тебе є подарунок.

- Який?

- Ось. - Роджер протягує маленьку, червону коробочку і дістає з неї кольє.

- Ох! Який він гарний! - Сара обернулась до батька спиною.

-  Поможеш надіти?

- Звісно... - він підніс кольє до її шиї і застібнув.

- Коли ти встиг його придбати?

- Це кольє твоєї матері.

- Ах! Моєї мами...

- Ти виросла такою ж прекрасною як і  вона.

- Дякую... - Сара підійшла і обняла батька.

- Ти, дзвони до мене будь-коли, я завжди відповім, ти ж знаєш.

- Я знаю, тату. Коли я буду готова, я повернусь.

- Добре.

   Сара забрала свої речі і поїхала в аеропорт, попрощавшись із батьком вона сіла в літак і полетіла в Роанапур.