— Оскільки наше знайомство було не надто інформаційне, я вирішив, що це було злочином і ось каюся.
— Дивні у тебе злочини, але твої каяття прийняті.
— То що, куди підем? Високий замок? Стрийський парк? Площа ринок?
— Куди завгодно тільки не Високий замок.
— Чому це?
— Неприємні спогади.
— А розумію. Тоді вперед до Стрийського парку.
   Близько пів години підлітки блукали вуличками Львова йдучи до парку. Там у зеленому світлі листя й трави вони говорили про майбутнє, про навчання в школі, кожен забув про свій біль і переживання. Коли парочка проходила мимо фургончика з морозивом, Владу захотілося пригостити компаньйонку. Тепер він задкуючи йшов перед нею і захопливо розказував про те, як він загубив сестру у супермаркеті.
— Обережно! — Олеся схопила хлопця за футболку і з силою потягнула від ліхтарного стовпа на себе, сама не втримала рівноваги і полетіла донизу.
— Впіймав! — Влад тримав її за руку і різко підтягнув вгору.
   "Надто близько! Я відчуваю його подих, але чому я не проти, чому мені не страшно? А ці очі, вони так блищать, ще темніші на сонці видаються" — Олеся ледве вдихала повітря, чи то від несподіваного падіння, чи від такого близько ривка.
— Вибач, не розрахувала сили, — вона спокійно позадкувала втупивши очі в землю.
— Та я тим більше, — хлопець відступив на крок і здвигнув плечима, — ти впустила морозиво.
— Нічого, головне, що ти цілий, — вона трішки сумовито глянула на ріжок, який помалу танув.
— Пробач за це. То що ідемо?
— Так, але тобі напевне краще йти передом, інакше ліхтар поцілує твою потилицю.
— А може тоді її і хтось інший поцілує, — хлопець сказав це і посміхнувшись розвернувся спиною до рятувальниці.
— Що ти маєш на увазі? — Дівчина ошелешено дивилася на спину супутника.
— Нічого. Ходімо вже! — Влад різко рушив з місця.
— О ні, що ти мав на увазі, — Олеся була надто спантеличина і вибігла наперед нього.
— Звичайний жарт, не звертай уваги. І на, візьми моє, а то я себе винним почуваю, — обличчя підлітка горіло рум'янцем.
— Дякую, пробач за грубість, — дівчина відчула себе незручно.
— Нічого, їж, а то розтане.