Немов сліпий, що зорі споглядає
Записую задумливо цитати, Зіжмакую листи календарів. І хто б сказав - ось так буду палати, І хто б сказати та й хоч щось хотів... Мрійливо обіпруся на долоню, І погляд метушливо пробіжить. Ледь-чутний дикий запах звіробою... Чомусь про Нього згадую в цю мить. ...в наступну мить, і в кожну з кожних митей, І в будь-якій з прогаяних хвилин. Буває так? Між сотень-тисяч сітей У кожній з кожних тіней Він-один?.. Записую задумливо цитати, Душа багряним полум'ям палає. Вдивлялась так в його чудне обличчя, Немов сліпий, що зорі споглядає.
2018-11-29 16:55:52
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Гарний вірш👏
Відповісти
2020-01-21 10:48:21
1
Субстанція Ночі
Відповісти
2020-01-21 10:52:36
1
Олександр Гусейнов
@Субстанція Ночі Рости здорова)))
Відповісти
2020-01-21 10:53:24
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2911
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2180