Доля мінлива

Субстанція Ночі

Зачерпнуть скривавлені долоні Мертвої води із джерела. На папері, де малюють долі Вирок хуртовина замела. Не розтопить лід на блідій шкірі Вогнище багряно-золоте. Ненаситній, непокірній силі Надто мало знов буде тебе. Сутінки сповзають на світанку, Сіль - солодка, надто білі крила. Не приймай погордливу осанку, Доля, як і все живе - мінлива.

2018-05-25 11:00:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Субстанція Ночі

@Роман Верлассен дякую))

Відповісти

2018-05-25 12:31:42

Анонім

Він чудовий😍

Відповісти

2018-05-25 18:07:41

Субстанція Ночі

@Анонім спасибі💖

Відповісти

2018-05-25 18:11:07

Подобається

Інші вірші поета

Мегаполіс Пряні пахощі білого цвіту Під дощем перламутрових мрій Сила слова

Інші поети

ANNA

@anna_semenenko

ملاك عطوات

@WhiteAngel3011

oshi. kim oshin

@kaysiaillksandr

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3316

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2803