Між бетонних стін
Субстанція Ночі
Срібний відблиск місяця грав на твоїй шкірі, Гаснув сизий вогник в глибині очей. Прохолода застигала на блідому тілі, Падала під скрежетом схрещених мечей. Тінню гордовитою, несмиренним спогадом, Ланню бистроногою відступала вдаль. Обпалило розум твій недоладним здогадом: Усе, що назовні є - то лише вуаль. Вістрям незаточеним у мішень броньовану Тріскалась ілюзія, як гірський хрусталь Хижаку прикутому не догнать несковану, Хай дзвенить під сонцем гартована сталь. Серце гравіроване, тіло незахищене У законах людства потребує змін. Усе, що не схоже- мало бути знищене. Знала ж бо - слабким не місце між бетонних стін...
2018-07-29 19:31:34
24
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lana
Новий Шевченко.Через 5 років ці вірші всі знатимуть на пам'ять.
Відповісти
2018-09-17 20:15:59
Подобається
Інші вірші поета
Немов сліпий, що зорі споглядає Озовись... Послання Я ж тобі допомогти хотів
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3074
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3793