Між бетонних стін
Субстанція Ночі
Срібний відблиск місяця грав на твоїй шкірі, Гаснув сизий вогник в глибині очей. Прохолода застигала на блідому тілі, Падала під скрежетом схрещених мечей. Тінню гордовитою, несмиренним спогадом, Ланню бистроногою відступала вдаль. Обпалило розум твій недоладним здогадом: Усе, що назовні є - то лише вуаль. Вістрям незаточеним у мішень броньовану Тріскалась ілюзія, як гірський хрусталь Хижаку прикутому не догнать несковану, Хай дзвенить під сонцем гартована сталь. Серце гравіроване, тіло незахищене У законах людства потребує змін. Усе, що не схоже- мало бути знищене. Знала ж бо - слабким не місце між бетонних стін...
2018-07-29 19:31:34
24
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lana
Новий Шевченко.Через 5 років ці вірші всі знатимуть на пам'ять.
Відповісти
2018-09-17 20:15:59
Подобається
Інші вірші поета
Любов - щастя? В супровід ритму Сила слова Стріла повстання
Інші поети
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9259
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2129