Вечірній вітер
Вечірній вітер обдував лице, Боліло серце тихою журбою. Сідало сонце, за домів кільце, Сидів і я, готовий до убою. Чомусь тужливо було на душі, Душили сльози в горлі що хвилини. Так дивно це! З якої це причини, Що біль свій виливаю у вірші? Не знаю я причини для ридання. Чому стан мій в страждання перейшов? І дух поринув в стомлене ридання, І серце заридало знов.
2024-06-04 12:54:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Проникливо
Відповісти
2024-06-04 19:48:53
1
Володимир Брама
Грандіозно!
Відповісти
2024-06-05 17:13:16
1
Софія Губермайстер
:_
Відповісти
2024-10-03 14:05:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2605
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2285