Вечірній вітер
Вечірній вітер обдував лице, Боліло серце тихою журбою. Сідало сонце, за домів кільце, Сидів і я, готовий до убою. Чомусь тужливо було на душі, Душили сльози в горлі що хвилини. Так дивно це! З якої це причини, Що біль свій виливаю у вірші? Не знаю я причини для ридання. Чому стан мій в страждання перейшов? І дух поринув в стомлене ридання, І серце заридало знов.
2024-06-04 12:54:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Проникливо
Відповісти
2024-06-04 19:48:53
1
Володимир Брама
Грандіозно!
Відповісти
2024-06-05 17:13:16
1
Софія Губермайстер
:_
Відповісти
2024-10-03 14:05:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2139
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2262