Глава 4: Потаємне та обіцяне
Філіп не знав куди себе політи. Це він винен, що Джо зникла. Хлопець не міг її знайти, завдяки їхньому зв'язку. Дівчина ніби счезла з лиця землі, а це значить, що вона знаходиться у магічному світі.
– Ми повинні вирушити в наш світ! Джо знаходиться там.
– Але ми не можемо кинути Енді самого з нею! – викрикнула Алекс і з призирством глянула в сторону Андре.
– Ти залишишся з ним. – сказав брат дівчині, і положив руку їй на плече.
– Я також залишусь тут, – ці слова належили Джону, який до того весь час стоя мовчки, і після короткої паузи додав: – це я винен, що з ним таке сталось.
– Значить вирішено. Вирушаємо додому.
***
Джо нічого не відчувала, окрі болі у всьому тілі. Вона хотіла відкрити очі, але не змогла цього зробити. Її повіки, були наче важкий тягар, який не можливо підняти. Дівчина ще декілька раз спробувала відкрити очі , можливо, з спроби десятої чи тринадцятої у неї це получилось.
Джорджія знаходилась у незнайомому для неї приміщенні, чимось схоже на підвал. Вона лежала на чомусь твердому і холодному. "Я лежу на підлозі?" – задала собі питання дівчина. Коли Джо вирішила піднятися, то пошкудувала про це. Пекельна біль розлилась по її тілу, а в голові стояв дзвін. Джо опустилась назад туди, де лежала. Пролежав так ще хвилин п'ять чи п'ятнадцять, дівчина припіднялась на ліктах. Ця спроба теж дала про себе знати. Знову біль у всьому тілі, але не такий сильний. Потім вона остаточно сіла і була в шоці від того, де знаходилась.
***
Нік не знав, де шукати кохану. Він відчував себе безпорадним. Хлопець міг лише спостерігати за Філіпом. Який старався придумати заклаття, за допомогою якого вони знайдуть Джо. Раптом Філ кудись зник. Ніколас не знав, що йому робити і все, що залишилось хлопцеві, це залишитись тут і чекати.
***
Крістіан був наче в трансі. Він розумів, що робить і що було дивно, це те що йому це подобалось.
Юнаку сподобалось бути злим. У нього не було докурів сумління. Йому здавалось, що він усе робить правильно. Його зміна пройшла вдало для Валентина.
***
Філ винив лише себе. Він знишує усе, що йому дороге. Ось тепер і Джо була в небезпеці, через його ревність, через помсту. Він відчував до неї не просто симпатію. Сердце юнака рвалось до неї, воно боліло коли її не було поруч.
Ось і зараз, він залишився на одиниці. Подальше від усіх, а головне від Ніка. На думку Філа, Ніколас заважає їх щастю. Зараз хлопець міг віддатись своїм почуттям.
Йому потрібно було відкрити своє серце, що заклинання прийшло до його голови.
Хлопець сидів під деревом та медитував. Пройшло хвилин п'ять, як хлопець відчув почуття та таємні бажання, які йшли з глибин душі Джорджії. До нього дошло, те як вона розривається. Як коханню усього його життя, важко. Джо розривається навпіл, між ним та Ніком, між потаємним та обіцяним.
Після цього у його голові появились слова. "Cor meum ad te fundit. Scissa est animus est, et hoc dicite mihi quo nunc es." (лат.)
– Ми повинні вирушити в наш світ! Джо знаходиться там.
– Але ми не можемо кинути Енді самого з нею! – викрикнула Алекс і з призирством глянула в сторону Андре.
– Ти залишишся з ним. – сказав брат дівчині, і положив руку їй на плече.
– Я також залишусь тут, – ці слова належили Джону, який до того весь час стоя мовчки, і після короткої паузи додав: – це я винен, що з ним таке сталось.
– Значить вирішено. Вирушаємо додому.
***
Джо нічого не відчувала, окрі болі у всьому тілі. Вона хотіла відкрити очі, але не змогла цього зробити. Її повіки, були наче важкий тягар, який не можливо підняти. Дівчина ще декілька раз спробувала відкрити очі , можливо, з спроби десятої чи тринадцятої у неї це получилось.
Джорджія знаходилась у незнайомому для неї приміщенні, чимось схоже на підвал. Вона лежала на чомусь твердому і холодному. "Я лежу на підлозі?" – задала собі питання дівчина. Коли Джо вирішила піднятися, то пошкудувала про це. Пекельна біль розлилась по її тілу, а в голові стояв дзвін. Джо опустилась назад туди, де лежала. Пролежав так ще хвилин п'ять чи п'ятнадцять, дівчина припіднялась на ліктах. Ця спроба теж дала про себе знати. Знову біль у всьому тілі, але не такий сильний. Потім вона остаточно сіла і була в шоці від того, де знаходилась.
***
Нік не знав, де шукати кохану. Він відчував себе безпорадним. Хлопець міг лише спостерігати за Філіпом. Який старався придумати заклаття, за допомогою якого вони знайдуть Джо. Раптом Філ кудись зник. Ніколас не знав, що йому робити і все, що залишилось хлопцеві, це залишитись тут і чекати.
***
Крістіан був наче в трансі. Він розумів, що робить і що було дивно, це те що йому це подобалось.
Юнаку сподобалось бути злим. У нього не було докурів сумління. Йому здавалось, що він усе робить правильно. Його зміна пройшла вдало для Валентина.
***
Філ винив лише себе. Він знишує усе, що йому дороге. Ось тепер і Джо була в небезпеці, через його ревність, через помсту. Він відчував до неї не просто симпатію. Сердце юнака рвалось до неї, воно боліло коли її не було поруч.
Ось і зараз, він залишився на одиниці. Подальше від усіх, а головне від Ніка. На думку Філа, Ніколас заважає їх щастю. Зараз хлопець міг віддатись своїм почуттям.
Йому потрібно було відкрити своє серце, що заклинання прийшло до його голови.
Хлопець сидів під деревом та медитував. Пройшло хвилин п'ять, як хлопець відчув почуття та таємні бажання, які йшли з глибин душі Джорджії. До нього дошло, те як вона розривається. Як коханню усього його життя, важко. Джо розривається навпіл, між ним та Ніком, між потаємним та обіцяним.
Після цього у його голові появились слова. "Cor meum ad te fundit. Scissa est animus est, et hoc dicite mihi quo nunc es." (лат.)
Коментарі