Глава 5: Розповідь одного гнома
Портал їх перекинув недалеко від будинку Енді. А так як хлопець жив на одній вулиці з Джо,то вона побачила залишки свого будинку. Від спогадів на очах з’явилися сльози. З того,що дівчина заплакала посміялась Алексіс,але Кріс швидко їй закрив рота. Коли вони підійшли до будинку,дівчина подзвонила у двері. Відкрились двері і там друзі побачили Енні.
Жінка була одягнена у сукню. Світле плаття за коліно підкреслювало красу Енні. Її чорне волосся здавалось ще темнішим на фоні світлої сукні. Вона подивилась на них,і у її очах Джо побачила дивний,не зрозумілий стан душі. Дівчина заговорила перша:
- Доброго дня, Міс Гретвер!
- Привіт Джорджія! Ти до Енді?
- Так,він у дома? – запитала Джо.
- Так. Він у себе в кімнаті! А хто це з тобою? І що ти хочеш в мого сина?
- Це наші друзі! Це Крістіан і Алексіс. Нам треба поговорити! Ми не говорили зі вчора!
- Будь ласка нам дуже треба його побачити! – заговорила жалісним голосом Алекс.
- Добре підіймайтесь до нього! – сказала Ен.
Дівчина була здивована тим,що міс Гретвер сьогодні дуже сердита і зовсім не схожа на себе,але нічого не сказала друзям. Коли вони зайшли до Енді в кімнату,то там усе було верх ногами. Хлопця не було там. Першим заговорив Кріс:
- Що тут таке? В нього завжди так все розкидано?
- Ні! Я не розумію. Що тут сталось? – запитала дівчина.
- Алекс ти вчора портал навела прямо до його будинку? – запитав хлопець.
- Ні! Я відкрила портал туди,куди й сьогодні нам! – відповіла дівчина.
- Стоп! Енні сказала,що він тут! – сказала Джо.
- Ти не замітила щось дивне у її поведінці? – запитав Кріс.
- Це я у всьому винна! – говорила про себе Алекс.
- Так вона дивно себе поводить. Її очі… - сказала дівчина.
- Що очі? – запитав юнак.
- Вони дивні! Не такі як завжди! І є в них щось чуже! Таке враження,що це не вона! – говорила дівчина.
- Я кинула йому в кишеню камінь стеження! – викрикнула Алекс і додала.- Я ще не все спортила!
- Дякую,що сказала! – прошипів якийсь страшний голос.
Підлітки обернулись і побачили чудовисько. Воно було наполовину мати Енді і водночас монстром з великими гострими зубами і кігтями. Так звана міс Гретвер кинулась на них,але Алексіс витягнула кинджал із нагрудних ножен. Монстр не очікував цього. Дівчина вдарила його своїм кинджалом прямо в серце. Чудовисько почало битись в конвульсіях. Коли усе закінчилось вони провірили увесь будинок чи немає більше неочікуваних «друзів». У будинку більше нікого не було. Але у всіх було питання: « Де Енді?». Відповідь прийшла сама собою. Алекс проговоривши щось на латині,сказала:
- Я знаю де він!
- Де? – запитала Джо.
- Він… - сказала дівчина і зупинилась.
- Ну Алексіс! – сказав Кріс.
- Він у логові гномів!
- Це погано? – запитала подруга Енді.
- Дуже! – сказав хлопець.
- І що ми будемо робити? – запитала Джорджія.
- Визволяти його! – сказала впевнено Алекс.
- Але нас дуже мало! – сказав хлопець.
- Ми щось придумаємо! – сказала Джо.
Алексіс вирішила не говорити батькам нічого, але вона попросила брата приєднатися до них. Нік швидко перебрався через портал до друзів. Він нічого не сказав батькам(мабуть, просто не хотів розізлити сестру).
Коли вони зібрались разом,то вирішили як будуть визволяти Енді з полону. Усім було цікаво навіщо королю гномів потрібен хлопець. Відповідь прийшла пізніше. Вони доволі швидко і легко пробрались у королівство гномів! На здивування друзів охорони чомусь не було. Кріс зразу запідозрив і подумав «Щось тут не так! Вартових немає на вході! Дуже дивно! ». Він усе це подумав, але нічого не сказав.
Коли Джо побачила королівство гномів, то ахнула від здивування. Вони знаходились під землею. Вхід у підземне царство був у маленькому парку поблизу дому Енді та самої дівчини. Вона навіть не догадувалась, що така краса та багатство знаходиться в неї під ногами. Земляні стіни були обвиті коріннями дерев та прикрашені різними дрогоцінними каменями. Ворота були золоті. Люстри,що звисали над головами,були у вигляді маленьких кліток, усередині було дивне каміння, яке світилось. Дівчина була заворожена усім цим, але потім згадала чому вона тут. Вона запитала:
- А чому нікого немає? Це дуже дивно чи не так?
- Так, це дуже дивно! Я теж про це подумав ще на вході! – сказав Кріс.
- Мені здається на нас просто чекали! Можливо, ми потрапили у їхню пастку! Але навіщо ми гномам? — сказав Нік.
- Мабуть, ти правий! — з поганим передчуттям сказала Алекс.
- А може і ні! Може їм знадобився Енді, але навіщо він їм? — запитала Джо.
- Усе дізнаємось, коли знайдемо хоч одного клятого гнома! — останні слова Крістіан прокричав з надією, що його хтось почує!
Так і сталось. Він замітив одного дуже наляканого гнома. Той вийшов до них не охоче і тихенько сказав Крісу на вухо одне слово:«Захистіть». Сказавши це він впав йому на руки. Друзі зрозуміли, що тут відбувається щось погане, тому Нік відкрив портал до їхнього будинку і вони усі п'ятеро покинули королівство.
Гном отямився і зразу почав оглядатись та запитувати де він знаходиться. Підлітки усе йому розказали. Батьків Алексіс та Ніколаса не було дома(вони були на зборах, які були через випадок з Джо і те, що трапилось з її родиною). Джорджія не витримала і запитала у гнома:
- Де Енді?
- Чорнявий людський хлопчик, який усе винюхував? — запитав гном.
- Так! — відповіла коротко і ясно Алекс.
- Його злапали через те, що він твій хлопець! — гном показав на Джо. — Наш король у зговорі з Великим В! Не всім це подобається, але ми мусимо підкорятись! Вони його зловили, бо від твоєї мами нічого не довідались!
- Моя мама жива? — викрикнула Джорджія.
- Так! Валентин напав на нас після того, як дізнався ,що ви втекли! А хлопця ми потім знайшли! І зараз його мабуть везуть до Великого. А ще він під сонним закляттям! — сказав гном.
- Як його пробудити? — запитала Алексіс.
- Поцілунок справжнього кохання його розбудить!
- Ти серйозно? — засміявся Кріс.
- Так! — відповів йому коротун.
Завдяки каменю, який знаходився у кишені Енді, друзі легко його знайшли. Визволений гном виявився правим його везли до маєтку Валентина. Стерегло його усього шестеро гномів. Друзі напали на них, усі крім Джо. Кріс сказав їй тихо:«Я не хочу тебе зараз втратити, тому ти залишаєшся в засаді! Зрозуміла!? », дівчина усміхнулась та погодилась так зробити. Троє проти шістьох, здавалось би не чесно, але молоді маги легко перемогли охоронців, так як ті теж були молоді та не досвідчені. Коли вони добрались до ношей в яких лежав хлопець. Було враження, що він просто спить і зараз прокинеться. Але це було не так! І тут з роздумів Джо вибив голос Алекс:
- Це зроблю я!
- Що зробиш? — запитав Нік.
- Дурак! Пробудить його! — сказав Кріс.
Юнак ахнув. Адже він давно знав, що його сестрі подобається Кріс і тут він таке чує. Хлопець був вражений. Але він нічого не сказав. А Джо просто остовб'яніла. В неї в голові були лише « Вона? Ні цього не може бути! ». Дівчина стояла мовчки і чекала, що станеться, коли вона його поцілує. Хвилююча мить. Алекс ніжно доторкнулась своїми губами до губ Енді, вона почала його цілувати і тут раптом вона чує як він починає цілувати її у відповідь. Вона відкрила очі і зрозуміла, що він прокинувся.
Коли дівчина цілувала хлопця, Джо хотіла відірвати її від нього і закричати:« Він не твій! ». Це для неї було дивно, вона ревнувала друга. Таких відчуттів до Енді вона ще не відчувала. Але чому вона захотіла так зробити? Відповіді на це питання не знала навіть вона сама.
Кріс до всього віднісся спокійно. А Ніка тривожило те, чому це раптом Алекс відчула щось до цього хлопця. Вона зовсім не мала ніколи хлопця. Вона була скромною і не показувала першою свої почуття. Вона була дуже красивою, але чомусь не подобалась хлопцям. Вони усі її боялись, бо вона була вправним воїном. Дівчина була на рівні з Крістіаном. Це нікому не подобалось. Вони не хотіли дівчини кращої в бойових мистецтвах за них. Від цього Алексіс страждала.
Коли Енді розплющив очі він побачив Алекс, яка склонилась над ним. Він усміхнувся дівчині. Сівши юнак побачив обличчя інших. У всіх вони були із незрозумілими виразами, окрім Кріса. Хлопець подумав:«Але ж він не зрозумілий і як він мене нервує! І що він тут забув!? Навіщо прийшов визволяти? Що він хоче від мене? ». З думок хлопця вибила Алекс:
- Ти живий! Я так перелякалась!
- За мене? — запитав молодик.
- Так дурачок, за тебе!
- А де ми? І як я сюди потрапив?
- Ми недалеко від фортеці Валентина! — сказав Нік.
- Тебе до нього несли гноми! — сказала Джо.
- Але чому?
- Вони думали ти хлопець Джо! Хотіли порадувати Великого,— сказала Алексіс.
- Але ж дурні! — сміючись зауважив Кріс, який до того стояв мовчки.
Ніхто нічого не сказав. Дорогою додому Енді запитав у Алекс, чому вона його цілувала? Дівчина розказала йому про розповідь гнома. Після цього він задумався, чи справді йому потрібна Джо? У роздумах вони добрались додому без пригод.
Жінка була одягнена у сукню. Світле плаття за коліно підкреслювало красу Енні. Її чорне волосся здавалось ще темнішим на фоні світлої сукні. Вона подивилась на них,і у її очах Джо побачила дивний,не зрозумілий стан душі. Дівчина заговорила перша:
- Доброго дня, Міс Гретвер!
- Привіт Джорджія! Ти до Енді?
- Так,він у дома? – запитала Джо.
- Так. Він у себе в кімнаті! А хто це з тобою? І що ти хочеш в мого сина?
- Це наші друзі! Це Крістіан і Алексіс. Нам треба поговорити! Ми не говорили зі вчора!
- Будь ласка нам дуже треба його побачити! – заговорила жалісним голосом Алекс.
- Добре підіймайтесь до нього! – сказала Ен.
Дівчина була здивована тим,що міс Гретвер сьогодні дуже сердита і зовсім не схожа на себе,але нічого не сказала друзям. Коли вони зайшли до Енді в кімнату,то там усе було верх ногами. Хлопця не було там. Першим заговорив Кріс:
- Що тут таке? В нього завжди так все розкидано?
- Ні! Я не розумію. Що тут сталось? – запитала дівчина.
- Алекс ти вчора портал навела прямо до його будинку? – запитав хлопець.
- Ні! Я відкрила портал туди,куди й сьогодні нам! – відповіла дівчина.
- Стоп! Енні сказала,що він тут! – сказала Джо.
- Ти не замітила щось дивне у її поведінці? – запитав Кріс.
- Це я у всьому винна! – говорила про себе Алекс.
- Так вона дивно себе поводить. Її очі… - сказала дівчина.
- Що очі? – запитав юнак.
- Вони дивні! Не такі як завжди! І є в них щось чуже! Таке враження,що це не вона! – говорила дівчина.
- Я кинула йому в кишеню камінь стеження! – викрикнула Алекс і додала.- Я ще не все спортила!
- Дякую,що сказала! – прошипів якийсь страшний голос.
Підлітки обернулись і побачили чудовисько. Воно було наполовину мати Енді і водночас монстром з великими гострими зубами і кігтями. Так звана міс Гретвер кинулась на них,але Алексіс витягнула кинджал із нагрудних ножен. Монстр не очікував цього. Дівчина вдарила його своїм кинджалом прямо в серце. Чудовисько почало битись в конвульсіях. Коли усе закінчилось вони провірили увесь будинок чи немає більше неочікуваних «друзів». У будинку більше нікого не було. Але у всіх було питання: « Де Енді?». Відповідь прийшла сама собою. Алекс проговоривши щось на латині,сказала:
- Я знаю де він!
- Де? – запитала Джо.
- Він… - сказала дівчина і зупинилась.
- Ну Алексіс! – сказав Кріс.
- Він у логові гномів!
- Це погано? – запитала подруга Енді.
- Дуже! – сказав хлопець.
- І що ми будемо робити? – запитала Джорджія.
- Визволяти його! – сказала впевнено Алекс.
- Але нас дуже мало! – сказав хлопець.
- Ми щось придумаємо! – сказала Джо.
Алексіс вирішила не говорити батькам нічого, але вона попросила брата приєднатися до них. Нік швидко перебрався через портал до друзів. Він нічого не сказав батькам(мабуть, просто не хотів розізлити сестру).
Коли вони зібрались разом,то вирішили як будуть визволяти Енді з полону. Усім було цікаво навіщо королю гномів потрібен хлопець. Відповідь прийшла пізніше. Вони доволі швидко і легко пробрались у королівство гномів! На здивування друзів охорони чомусь не було. Кріс зразу запідозрив і подумав «Щось тут не так! Вартових немає на вході! Дуже дивно! ». Він усе це подумав, але нічого не сказав.
Коли Джо побачила королівство гномів, то ахнула від здивування. Вони знаходились під землею. Вхід у підземне царство був у маленькому парку поблизу дому Енді та самої дівчини. Вона навіть не догадувалась, що така краса та багатство знаходиться в неї під ногами. Земляні стіни були обвиті коріннями дерев та прикрашені різними дрогоцінними каменями. Ворота були золоті. Люстри,що звисали над головами,були у вигляді маленьких кліток, усередині було дивне каміння, яке світилось. Дівчина була заворожена усім цим, але потім згадала чому вона тут. Вона запитала:
- А чому нікого немає? Це дуже дивно чи не так?
- Так, це дуже дивно! Я теж про це подумав ще на вході! – сказав Кріс.
- Мені здається на нас просто чекали! Можливо, ми потрапили у їхню пастку! Але навіщо ми гномам? — сказав Нік.
- Мабуть, ти правий! — з поганим передчуттям сказала Алекс.
- А може і ні! Може їм знадобився Енді, але навіщо він їм? — запитала Джо.
- Усе дізнаємось, коли знайдемо хоч одного клятого гнома! — останні слова Крістіан прокричав з надією, що його хтось почує!
Так і сталось. Він замітив одного дуже наляканого гнома. Той вийшов до них не охоче і тихенько сказав Крісу на вухо одне слово:«Захистіть». Сказавши це він впав йому на руки. Друзі зрозуміли, що тут відбувається щось погане, тому Нік відкрив портал до їхнього будинку і вони усі п'ятеро покинули королівство.
Гном отямився і зразу почав оглядатись та запитувати де він знаходиться. Підлітки усе йому розказали. Батьків Алексіс та Ніколаса не було дома(вони були на зборах, які були через випадок з Джо і те, що трапилось з її родиною). Джорджія не витримала і запитала у гнома:
- Де Енді?
- Чорнявий людський хлопчик, який усе винюхував? — запитав гном.
- Так! — відповіла коротко і ясно Алекс.
- Його злапали через те, що він твій хлопець! — гном показав на Джо. — Наш король у зговорі з Великим В! Не всім це подобається, але ми мусимо підкорятись! Вони його зловили, бо від твоєї мами нічого не довідались!
- Моя мама жива? — викрикнула Джорджія.
- Так! Валентин напав на нас після того, як дізнався ,що ви втекли! А хлопця ми потім знайшли! І зараз його мабуть везуть до Великого. А ще він під сонним закляттям! — сказав гном.
- Як його пробудити? — запитала Алексіс.
- Поцілунок справжнього кохання його розбудить!
- Ти серйозно? — засміявся Кріс.
- Так! — відповів йому коротун.
Завдяки каменю, який знаходився у кишені Енді, друзі легко його знайшли. Визволений гном виявився правим його везли до маєтку Валентина. Стерегло його усього шестеро гномів. Друзі напали на них, усі крім Джо. Кріс сказав їй тихо:«Я не хочу тебе зараз втратити, тому ти залишаєшся в засаді! Зрозуміла!? », дівчина усміхнулась та погодилась так зробити. Троє проти шістьох, здавалось би не чесно, але молоді маги легко перемогли охоронців, так як ті теж були молоді та не досвідчені. Коли вони добрались до ношей в яких лежав хлопець. Було враження, що він просто спить і зараз прокинеться. Але це було не так! І тут з роздумів Джо вибив голос Алекс:
- Це зроблю я!
- Що зробиш? — запитав Нік.
- Дурак! Пробудить його! — сказав Кріс.
Юнак ахнув. Адже він давно знав, що його сестрі подобається Кріс і тут він таке чує. Хлопець був вражений. Але він нічого не сказав. А Джо просто остовб'яніла. В неї в голові були лише « Вона? Ні цього не може бути! ». Дівчина стояла мовчки і чекала, що станеться, коли вона його поцілує. Хвилююча мить. Алекс ніжно доторкнулась своїми губами до губ Енді, вона почала його цілувати і тут раптом вона чує як він починає цілувати її у відповідь. Вона відкрила очі і зрозуміла, що він прокинувся.
Коли дівчина цілувала хлопця, Джо хотіла відірвати її від нього і закричати:« Він не твій! ». Це для неї було дивно, вона ревнувала друга. Таких відчуттів до Енді вона ще не відчувала. Але чому вона захотіла так зробити? Відповіді на це питання не знала навіть вона сама.
Кріс до всього віднісся спокійно. А Ніка тривожило те, чому це раптом Алекс відчула щось до цього хлопця. Вона зовсім не мала ніколи хлопця. Вона була скромною і не показувала першою свої почуття. Вона була дуже красивою, але чомусь не подобалась хлопцям. Вони усі її боялись, бо вона була вправним воїном. Дівчина була на рівні з Крістіаном. Це нікому не подобалось. Вони не хотіли дівчини кращої в бойових мистецтвах за них. Від цього Алексіс страждала.
Коли Енді розплющив очі він побачив Алекс, яка склонилась над ним. Він усміхнувся дівчині. Сівши юнак побачив обличчя інших. У всіх вони були із незрозумілими виразами, окрім Кріса. Хлопець подумав:«Але ж він не зрозумілий і як він мене нервує! І що він тут забув!? Навіщо прийшов визволяти? Що він хоче від мене? ». З думок хлопця вибила Алекс:
- Ти живий! Я так перелякалась!
- За мене? — запитав молодик.
- Так дурачок, за тебе!
- А де ми? І як я сюди потрапив?
- Ми недалеко від фортеці Валентина! — сказав Нік.
- Тебе до нього несли гноми! — сказала Джо.
- Але чому?
- Вони думали ти хлопець Джо! Хотіли порадувати Великого,— сказала Алексіс.
- Але ж дурні! — сміючись зауважив Кріс, який до того стояв мовчки.
Ніхто нічого не сказав. Дорогою додому Енді запитав у Алекс, чому вона його цілувала? Дівчина розказала йому про розповідь гнома. Після цього він задумався, чи справді йому потрібна Джо? У роздумах вони добрались додому без пригод.
Коментарі