Глава 6: Не втратити своєї душі
Коли Філіп дізнався місцезнаходження Джо, то одразу повернувся до Ніка. Коли він розказав хлопцеві, де знаходиться дівчина, то Ніколас зразу зрозумів, що це будинок Гепстера.
Хлопець чомусь і до того знав, що дівчина так знаходиться, але не був впевнений у цьому.
Вони одразу відправилися туди через портал.
***
Цього разу хлопець зміг побати того, хто його переслідує. Це був той вампір з бару. Але чому він тут.
Тоді пазл в голові хлопця помалу почав складатися. Він почав згадувати події, які були в барі.
І тоді Енді зрозумів, що він перетворюється на вампіра.
Але хлопець цього не хотів. До того ж на озері він бачив своє майбутнє. А отже, він не може бути вампіром. А це означає, що йому потрібно боротися.
***
Джо бігла лісом не оглядуючись та не зупиняючись. Адже вона розуміла, що просто так Валентин та Крістіан її не відпустять. Але куди їй бігти, вона ж не знала цієї місцевості, навідмінну від Гепстера.
Попереду виднілась галявина. Рапто на ній появився портал і з нього вийшли двоє людей. Джорджія спершу перелякалась та подумала, що її знайшли. Але краще придивившись вона зрозуміла, що це не її переслідувачі, адже між ними не було блондина.
Дівчина побігла в сторону чоловіків. З кожним кроком вона бачила в них знайомі риси. Коли вона вже була дуже близько, то зрозуміла, що це Філ та Нік.
Хлопці побачивши її, також ринули в її сторону.
Але вона не встигла добігти, декілька кроків. Раптово її почала охоплювати темрява і вона впала посеред галявини.
***
Валентин був в ярості від того, що Джорджія втекла. Він не міг повірити, що вона наважилась на це. Чоловік думав, що вона надто боязлива для такого вчинку. Але дівчина наважилась на такий поступок.
Також його вразило, те як швидко вона подолала демона. Адже він був вищого рангу, а це не так легко, як їй вдалось.
Він вирішив, що просто так її не від пусте, але і гнатися за нею також не мав бажання.
Валентин вирішив наслати на неї прокляття незламного сну. Адже дівчина потрібна йому жива.
***
Хлопець не знав, як йому перемогти безсмертного. До того ж у нього не було зброї, на відмінну від Берта. Отже, він просто повинен перехітрити вампіра.
Але як це зробити, коли той передбачає всі його дії.
Берт мав кращий слух, нюх та й рухався набагато швидше Енді. Щоб його перемогти в хлопця мав би бути двійник.
Тільки хлопець про це подумав, як коло нього появилась фігура. Енді не міг повірити своїм очам, адже він дивився на себе.
***
Алекс не могла дивитись як страждає Енді. Вона не розуміла, як за такий короткий проміжок часу вона змогла, до нього так прив'язатись. Невже це і називають коханням.
До того дівчина не любила заводити тривалі стосунки, так лише зустрічі на один вечір. А тут проявився цей простий смертний і вона втратила голову. Вона сама себе не впізнавала. Дівчина ніби стала незнайомкою, не лише для інших, але й для себе самої. Від тої Алексіс нічого не залишилось.
***
Дивлячись на свого двійника, хлопець зрозумів, що тут немає ніяких правил і він має можливість перемогти безсмертного. Подумавши про парні кинжали, у обох юнаків в руках появилась зброя.
Після цього хлопець подумав, що було б добре що його копія стала невидимою. І все сталось, як він і хотів.
"Ну тепер в мене є всі шанси його перемогти." – подумав юнак та почав створювати план.
***
Філ міг витягнути Джо із сну, але йому потрібно було спершу розібратись, який саме це магічний сон. Хлопці перенесли дівчину у будинок Філіпа (хоча, Нік наполягав на особняк їхньої родини, але Філ його переконав, що його помешкання скрите за багатьма чарами омани, які не так легко перетнути). Ніколас подумавши хвилину, погодився. Але йому було цікаво, якщо помешкання Філіпа так добре скарити, то як вони його так швидко знайшли?
Ніколас сидів в кріслі (в тому ж самому в якому Філ його заморозив, але хлопець про це і не догадувався) та розмишляв над тим, яке закляття могло бути накладено на Джорджію. Він прокручував в себе в голові усі які знав, але не міг нічого застосувати, адже дуже боявся помилитися. В цьому випадку така помилка, могла коштувати життя дівчини.
Філіп же одразу зник десь в помешканні, тільки но Джо опинилась на дивані. Нік його не шукав, йому було не до цього безсмертного вискочки, «містер я усе знаю» і «я у всьому найкращий».
Філ же не просто зник з поля зору юнака, він пішов у бібліотеку, де було зібрані усі найцінніші книги з закляттями, які тільки існують. Хлопець їх збирав все своє життя і коли він осилився в цьому будинку, то на горищі(за допомогою чар) зробив бібліотеку, яка за розмірами була такаж, як і монастирі в Гімалаях.
Можливо, зовні оселя безсмертного була і на вигляд звичайною, але у середині вона була в декілька раз більшою та загадковою.
От і зараз Філіп засів з кружкою гарячої кави за книгами, які так і ринули в його руки, тільки но хлопець про них думав. « Це буде на довго,” – подумав юнак.
***
Енді не знав де шукати безсмертного в цьому лабіринті, але він подумав, що якщо з'явився його двійник, коли хлопець цього захотів, то і вампіра він також так знайде.
Юнак вибрав пітходящу галявин, двійник хлопця в цей час заховався і Енді вирішив діяти. « Я б хотів, що вампір Берт проявився перед мною.» Тільки но ці слова хлопець промовив у своїй голові, як перед ним проявився безсмертний, який ухмилявся, немов чеширський кіт.
Енді завмер на хвилину, але коли побачив клинок у руках Берта, то зразу прийшов до тями.
Вампір ринув до хлопця, стараючись зробити удар, але юнак витягнув із за спини парні кинджали і перехопив його удар.
Раптом Берт закричав, можна навіть сказати заявив, як вовк. До Енді одразу дійшло, що це його двійник напав на безсмертного. Хлопець одразу зробив випад вперед і ударив одним із кинджалів вампіра в груди. Лезо почало проходити крізь тіло Берта, сказати що це було легко, то краще промовчати. Енді довелось допомагати другою рукою, щоб дістати до серця вампіра. Юнак завжди думав, що ударивши ножем чи кинджалом в груди легко, але зараз йому знадобилась уся його сила щоб це зробити. На його руки попала кров Берта. Хлопець захотів забратись з відци подальше та змити кров з рук, але він розумів, що повинен довести усе до кінця.
Крики Берта перейшли тихе мичання та всхлипування, з його роту пішла чорна, як здалось Енді, кров. Безсмертний юнак почав падати на землю.
Раптом Енді відчув наче чиїсь руки його трясуть. Хлопець побачив світло і йому захотілось потрапити до його джерела, захотів відчути тепло, яке від нього йшло.
Хлопець чомусь і до того знав, що дівчина так знаходиться, але не був впевнений у цьому.
Вони одразу відправилися туди через портал.
***
Цього разу хлопець зміг побати того, хто його переслідує. Це був той вампір з бару. Але чому він тут.
Тоді пазл в голові хлопця помалу почав складатися. Він почав згадувати події, які були в барі.
І тоді Енді зрозумів, що він перетворюється на вампіра.
Але хлопець цього не хотів. До того ж на озері він бачив своє майбутнє. А отже, він не може бути вампіром. А це означає, що йому потрібно боротися.
***
Джо бігла лісом не оглядуючись та не зупиняючись. Адже вона розуміла, що просто так Валентин та Крістіан її не відпустять. Але куди їй бігти, вона ж не знала цієї місцевості, навідмінну від Гепстера.
Попереду виднілась галявина. Рапто на ній появився портал і з нього вийшли двоє людей. Джорджія спершу перелякалась та подумала, що її знайшли. Але краще придивившись вона зрозуміла, що це не її переслідувачі, адже між ними не було блондина.
Дівчина побігла в сторону чоловіків. З кожним кроком вона бачила в них знайомі риси. Коли вона вже була дуже близько, то зрозуміла, що це Філ та Нік.
Хлопці побачивши її, також ринули в її сторону.
Але вона не встигла добігти, декілька кроків. Раптово її почала охоплювати темрява і вона впала посеред галявини.
***
Валентин був в ярості від того, що Джорджія втекла. Він не міг повірити, що вона наважилась на це. Чоловік думав, що вона надто боязлива для такого вчинку. Але дівчина наважилась на такий поступок.
Також його вразило, те як швидко вона подолала демона. Адже він був вищого рангу, а це не так легко, як їй вдалось.
Він вирішив, що просто так її не від пусте, але і гнатися за нею також не мав бажання.
Валентин вирішив наслати на неї прокляття незламного сну. Адже дівчина потрібна йому жива.
***
Хлопець не знав, як йому перемогти безсмертного. До того ж у нього не було зброї, на відмінну від Берта. Отже, він просто повинен перехітрити вампіра.
Але як це зробити, коли той передбачає всі його дії.
Берт мав кращий слух, нюх та й рухався набагато швидше Енді. Щоб його перемогти в хлопця мав би бути двійник.
Тільки хлопець про це подумав, як коло нього появилась фігура. Енді не міг повірити своїм очам, адже він дивився на себе.
***
Алекс не могла дивитись як страждає Енді. Вона не розуміла, як за такий короткий проміжок часу вона змогла, до нього так прив'язатись. Невже це і називають коханням.
До того дівчина не любила заводити тривалі стосунки, так лише зустрічі на один вечір. А тут проявився цей простий смертний і вона втратила голову. Вона сама себе не впізнавала. Дівчина ніби стала незнайомкою, не лише для інших, але й для себе самої. Від тої Алексіс нічого не залишилось.
***
Дивлячись на свого двійника, хлопець зрозумів, що тут немає ніяких правил і він має можливість перемогти безсмертного. Подумавши про парні кинжали, у обох юнаків в руках появилась зброя.
Після цього хлопець подумав, що було б добре що його копія стала невидимою. І все сталось, як він і хотів.
"Ну тепер в мене є всі шанси його перемогти." – подумав юнак та почав створювати план.
***
Філ міг витягнути Джо із сну, але йому потрібно було спершу розібратись, який саме це магічний сон. Хлопці перенесли дівчину у будинок Філіпа (хоча, Нік наполягав на особняк їхньої родини, але Філ його переконав, що його помешкання скрите за багатьма чарами омани, які не так легко перетнути). Ніколас подумавши хвилину, погодився. Але йому було цікаво, якщо помешкання Філіпа так добре скарити, то як вони його так швидко знайшли?
Ніколас сидів в кріслі (в тому ж самому в якому Філ його заморозив, але хлопець про це і не догадувався) та розмишляв над тим, яке закляття могло бути накладено на Джорджію. Він прокручував в себе в голові усі які знав, але не міг нічого застосувати, адже дуже боявся помилитися. В цьому випадку така помилка, могла коштувати життя дівчини.
Філіп же одразу зник десь в помешканні, тільки но Джо опинилась на дивані. Нік його не шукав, йому було не до цього безсмертного вискочки, «містер я усе знаю» і «я у всьому найкращий».
Філ же не просто зник з поля зору юнака, він пішов у бібліотеку, де було зібрані усі найцінніші книги з закляттями, які тільки існують. Хлопець їх збирав все своє життя і коли він осилився в цьому будинку, то на горищі(за допомогою чар) зробив бібліотеку, яка за розмірами була такаж, як і монастирі в Гімалаях.
Можливо, зовні оселя безсмертного була і на вигляд звичайною, але у середині вона була в декілька раз більшою та загадковою.
От і зараз Філіп засів з кружкою гарячої кави за книгами, які так і ринули в його руки, тільки но хлопець про них думав. « Це буде на довго,” – подумав юнак.
***
Енді не знав де шукати безсмертного в цьому лабіринті, але він подумав, що якщо з'явився його двійник, коли хлопець цього захотів, то і вампіра він також так знайде.
Юнак вибрав пітходящу галявин, двійник хлопця в цей час заховався і Енді вирішив діяти. « Я б хотів, що вампір Берт проявився перед мною.» Тільки но ці слова хлопець промовив у своїй голові, як перед ним проявився безсмертний, який ухмилявся, немов чеширський кіт.
Енді завмер на хвилину, але коли побачив клинок у руках Берта, то зразу прийшов до тями.
Вампір ринув до хлопця, стараючись зробити удар, але юнак витягнув із за спини парні кинджали і перехопив його удар.
Раптом Берт закричав, можна навіть сказати заявив, як вовк. До Енді одразу дійшло, що це його двійник напав на безсмертного. Хлопець одразу зробив випад вперед і ударив одним із кинджалів вампіра в груди. Лезо почало проходити крізь тіло Берта, сказати що це було легко, то краще промовчати. Енді довелось допомагати другою рукою, щоб дістати до серця вампіра. Юнак завжди думав, що ударивши ножем чи кинджалом в груди легко, але зараз йому знадобилась уся його сила щоб це зробити. На його руки попала кров Берта. Хлопець захотів забратись з відци подальше та змити кров з рук, але він розумів, що повинен довести усе до кінця.
Крики Берта перейшли тихе мичання та всхлипування, з його роту пішла чорна, як здалось Енді, кров. Безсмертний юнак почав падати на землю.
Раптом Енді відчув наче чиїсь руки його трясуть. Хлопець побачив світло і йому захотілось потрапити до його джерела, захотів відчути тепло, яке від нього йшло.
Коментарі