Цвинтар законів чужих
Я руйнував Минуле Я руйнував Години Я руйнував Секунди Я руйнував Хвилини Все що старе - незгарбне Все що наївне - зле Борюся з простором темним У моїй пустій душі Хтось скаже: "Ти - невдосконалість Ти скарга до мого закону Закону справжнього людства Де щастя живе цвинтарями Могилой законів чужих" Хтось скаже... та я не слуха Не слуха чужих законів Яким відповідний я бути В фантазіях цвинтарів Загиблой душі та мрій... Я руйнував Минуле Я руйнував Години Я руйнував Секунди Я руйнував Хвилини Спи, моя дитина Несправжньой думки, Спи. Час за секундою хвилей. Я більш не рахую години... Написано: у голоді блукаючих очей 1983 року Місто для спектаклю: бетонна площадка біля пляжу Знайдено: питання Поховати: у кишеню старого дідусевого пальто Сенс: я вклав сенс і заплакав від болю та щастя, що вірш завершено.
2022-12-27 15:43:24
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно, сумно, неймовірно. ( від прочитаного сильний захват.)
Відповісти
2022-12-27 15:46:20
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, дуже приємно ♡°•
Відповісти
2022-12-27 15:51:20
1
Генрі крадієць сенсу
дякую ♡°•
Відповісти
2022-12-27 16:25:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9446
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6327