Цвинтар законів чужих
Я руйнував Минуле Я руйнував Години Я руйнував Секунди Я руйнував Хвилини Все що старе - незгарбне Все що наївне - зле Борюся з простором темним У моїй пустій душі Хтось скаже: "Ти - невдосконалість Ти скарга до мого закону Закону справжнього людства Де щастя живе цвинтарями Могилой законів чужих" Хтось скаже... та я не слуха Не слуха чужих законів Яким відповідний я бути В фантазіях цвинтарів Загиблой душі та мрій... Я руйнував Минуле Я руйнував Години Я руйнував Секунди Я руйнував Хвилини Спи, моя дитина Несправжньой думки, Спи. Час за секундою хвилей. Я більш не рахую години... Написано: у голоді блукаючих очей 1983 року Місто для спектаклю: бетонна площадка біля пляжу Знайдено: питання Поховати: у кишеню старого дідусевого пальто Сенс: я вклав сенс і заплакав від болю та щастя, що вірш завершено.
2022-12-27 15:43:24
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно, сумно, неймовірно. ( від прочитаного сильний захват.)
Відповісти
2022-12-27 15:46:20
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, дуже приємно ♡°•
Відповісти
2022-12-27 15:51:20
1
Генрі крадієць сенсу
дякую ♡°•
Відповісти
2022-12-27 16:25:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4850
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788