Лунь-вісник
В той день на небі сірі хмари плили,
Нависла мряка темною стіною;
Усе живе затихло і не гомоніло,
Лиш сивий лунь ширяв у небі наді мною.
Шукаючи чим можна поживитись,
Свій зір на жертв націливши на беззахисних,
Він крові свіжої хотів скоріш напитись
І виглядав - як смерті передвісник.
А чорний хвіст його - остання засторога
Нерозторопним - сивим й молодим,
Що в інший світ лише одна дорога-
Чрез біль й страждання в світі сім.
2020-12-12 06:29:28
5
0