Зірковий пил

Химера Зеленоока

ми з тобою більше ніж іскри ми є сльози зір знедолені заховані до кращих пір ми не маємо незалежності ми покірні журбі ніжності залежності ховаєм в собі в атмосфері згорівши до попелу ми відновимось знов беззбройні холодні небесна кров і будемо жити і марити відлунням чудес нескорені незнищені діти небес

2018-04-21 16:51:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

556633

Оригінальна конструкція, гарно

Відповісти

2018-04-21 16:52:32

Інші вірші поета

Мовні поранення Дуалістичність потягів душевних Тихіше Шрами

Інші поети

Roos

@roos177_

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Тесса

@caxxap16

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2210

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4907