Прогулянка до школи
Холодний ранок, Тихий ґанок. Холодне все: Руки, ноги, очі, навіть серце. Недовгий шлях, Та й той у роздумках, Тихих, як покинуте шосе. І тихе все: Обійми, рухи, погляди, навіть любов. Осів спогаду ніжний покров, Мороз всюди. На віках етюди (Почуття і люди): Біль, розпач, сум і навіть зло. Дрібне скло, Легке повітря. Погляд – вістря: Пряме, косе і навіть закохане. Звучання непрохане – Роздумкуватий ранок, Пізній світанок І навіть, запізнений я.
2020-03-30 19:41:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2384
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5167