Прогулянка до школи
Холодний ранок, Тихий ґанок. Холодне все: Руки, ноги, очі, навіть серце. Недовгий шлях, Та й той у роздумках, Тихих, як покинуте шосе. І тихе все: Обійми, рухи, погляди, навіть любов. Осів спогаду ніжний покров, Мороз всюди. На віках етюди (Почуття і люди): Біль, розпач, сум і навіть зло. Дрібне скло, Легке повітря. Погляд – вістря: Пряме, косе і навіть закохане. Звучання непрохане – Роздумкуватий ранок, Пізній світанок І навіть, запізнений я.
2020-03-30 19:41:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4724