тут нікого немає
Last_samurai
якщо запам'ятовуєш життя, варто його переводити в текст? якщо плекаєш ідеї, варто ними ділитися з невігласами? спитай себе: "де я?" ще там, де гучнішою з тез є сприйняття недошмарених цінностей? спитай себе: "хто я?" і хтось тобі відповість (руку поклавши на серце, збреше). станеш героєм without or with. та не забудь на надгробку лишити решту.
2022-10-26 11:29:36
22
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лілія Гулик
Яка гарна драбинка)
Відповісти
2022-10-26 11:45:22
1
Йва Миролюб
Життя швидкоплинне, тому ми повинні брати із неї максимум, не боячись, що хтось не так подивиться...
Відповісти
2022-10-26 15:35:58
1
Лео Лея
Отримую естетичне задоволення, читаючи твої вірші. І так, тут розмір не має значення💖
Відповісти
2022-10-26 21:22:14
1
Інші вірші поета
все, що Не/зрозумілий перформанс/глибоко нічний кс3 торкнися мене в моєму місті квітне травень/кс3
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2462
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2619