догоридригом/верлібрбл

Last_samurai

якби я знав про це раніше: наскільки нескінченне число тебе у кожному русі, фрагменті чи подисі. натомість навіть не знаю, чи існуєш ти взагалі десь, крім уяви. я уявляв тебе мляво. та хіба подібна дрібниця - значна перепона любити? якби я знав про це раніше: наскільки безмежність твоя життєздатна, і близько б не підпустив. [десь у до{тебе}кембрійському періоді залишились мої найновітніші методи класифікації поведінки людських особин під впливом екзогенних факторів стресу чи психологічних маніпуляцій]: знаєш, твоє irratio насправді раціональніше за моє. а скільки безцінних моментів із тебе у всьому, що є? якби ніцше не знав про неминучість власної смерті, чи волав би так голосно, що бог помер? якби я не знав про неминучість майбутнього захоплення тобою, чи намагався б убити кожен спогад кілька хвилин потому? лірика почуттів заснована протиріччями, вирвана із контексту здорового глузду. [до речі, зазвичай homo sapiens важко між собою спілкуватися саме через нестачу контекстної близькості] тут же - зворотний випадок: зростання метаконтексту в геометричній прогресії призводить до похибок порозуміння. як наслідок, я досі не знаю, чи існувала суцільна одиниця "ми-простору" хоч кволу дискретну мить. якби я не знав раніше, що все, що робитиму вперше, буде мною ж потрощеним, то й не почав би? скільки ще треба сміливості, байдужості, ні, нахабства заборонити тобі приходити навіть у сни? хоча вони - єдине місце, де я знаю [і приймаю] все вищеперелічене. де я думаю, що знаю тебе. де я не думаю, чи знаю насправді. де я не знаю, що думати [окрім того, що безмежне число {тебе} у всьому оточуючому {і мені} все ще не має кінця] *і блблбл*

2021-10-01 07:32:11

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Вот это круто👍

Відповісти

2021-10-01 07:41:52

Подобається

Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс

Чудесно 😉

Відповісти

2021-10-01 08:44:25

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11466

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2384