догоридригом/верлібрбл
якби я знав про це раніше: наскільки нескінченне число тебе у кожному русі, фрагменті чи подисі. натомість навіть не знаю, чи існуєш ти взагалі десь, крім уяви. я уявляв тебе мляво. та хіба подібна дрібниця - значна перепона любити? якби я знав про це раніше: наскільки безмежність твоя життєздатна, і близько б не підпустив. [десь у до{тебе}кембрійському періоді залишились мої найновітніші методи класифікації поведінки людських особин під впливом екзогенних факторів стресу чи психологічних маніпуляцій]: знаєш, твоє irratio насправді раціональніше за моє. а скільки безцінних моментів із тебе у всьому, що є? якби ніцше не знав про неминучість власної смерті, чи волав би так голосно, що бог помер? якби я не знав про неминучість майбутнього захоплення тобою, чи намагався б убити кожен спогад кілька хвилин потому? лірика почуттів заснована протиріччями, вирвана із контексту здорового глузду. [до речі, зазвичай homo sapiens важко між собою спілкуватися саме через нестачу контекстної близькості] тут же - зворотний випадок: зростання метаконтексту в геометричній прогресії призводить до похибок порозуміння. як наслідок, я досі не знаю, чи існувала суцільна одиниця "ми-простору" хоч кволу дискретну мить. якби я не знав раніше, що все, що робитиму вперше, буде мною ж потрощеним, то й не почав би? скільки ще треба сміливості, байдужості, ні, нахабства заборонити тобі приходити навіть у сни? хоча вони - єдине місце, де я знаю [і приймаю] все вищеперелічене. де я думаю, що знаю тебе. де я не думаю, чи знаю насправді. де я не знаю, що думати [окрім того, що безмежне число {тебе} у всьому оточуючому {і мені} все ще не має кінця] *і блблбл*
2021-10-01 07:32:11
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Вот это круто👍
Відповісти
2021-10-01 07:41:52
Подобається
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Чудесно 😉
Відповісти
2021-10-01 08:44:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2650
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16646