0629: І
Калаш ревів у кривавих пальцях, солоний піт лоскотав чоло. Було вас триста: ні, не спартанців, пихате пекло не вас взяло. Стіною люди: старенькі, діти, зімкнули щедро надій кільце. В легенях - гірко. Та, вірогідно, віддати місто - гіркіш за це. Три сотні кращих, невипадково ви опинилися саме тут. Нестримним пострілом, ділом, словом незламно вийшли чинити суд. Усе, зруйноване вщент до крихти, то методична провина зла. Кати сміялись, казали бігти, та справжня єдність вперед вела. Повз всі прогнози і застороги, повз клятий біль від відбитків куль, заради віри в народ та бога, заради миру в своїм кутку, стискали зброю і боронили нащадків світлих дніпрових чар. Щоб полягли назавжди немилі огидні орки у власний чан. Три сотні кращих для перемоги, назустріч волі в кінці шляху, розкрили крила, зламавши ноги. Під кволу поміч найвищих з хунт, під лемент тих, хто братався з чортом, під зойк палаючої "москви" відбили безліч атак. І вкотре змогли довести: таких, як ви ні чорні бомби, ні сірі гради не подолають. Тікає від шалених смерть, бо вони так радо в своїй звитязі рятують світ.
2022-10-15 06:37:38
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Вірш просто неймовірний! Те, що зараз напишу, пафосом навіть не пахне: куди там тим трьомстам спартанцям, вони не виходили проти озброєних без зброї, і не билися проти мокшанських орків (хоча там були свої "орки"). Це непорівнювані поняття 👍
Відповісти
2022-10-15 08:43:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5111
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1658