044: IV
пильний політ всіх безмежних орбіт вздовж землі серед зірок розсипа́вся стежками безодні. сковував лід церквовежі великі й малі. злякану паству отримав у спадок сьогодні. хвилі Дніпра розчиняли надії ущент. в дзеркалі сховані завше печальні обличчя: зморшки від ран, вилиць сваї запалі, а ще погляд зіниць, розірвавших байдужості звичай. знаєш, мій хист - обертати події у текст. слів бурштином карбувати знайомих в чужинців. тягнуть униз повз цитати знебарвлених тез постріли ватри на кожній зів'ялій жоржинці з попелу фраз. не розвієш від сумніву прах? чи не побачиш в нім зовсім химерного світла? зустріч. щораз мокрі вії, прощання теракт: київська осінь для нас ось такою розквітла.
2022-10-06 07:14:02
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@Сорока насправді вже хочу перейти до міста лева та його околиць🌚
Відповісти
2022-10-06 07:22:15
1
Олег Шаула
Ваааааааавв 🤩🤩🤩
Відповісти
2022-10-06 07:23:28
2
Лео Лея
Чудово передає настрій та відчуття сьогодення.
Відповісти
2022-10-06 09:40:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1909
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4748