назвіть, га

Last_samurai

якщо ти кудись щезнеш, то доведеться годуватися розпачем натщесерце, і на місяць ревіти відлунням терцій, заплітати рядки сумні. доведеться шукати у перехожих риси ті, що хоч трохи на тебе схожі, зустрічати без усмішки день погожий... чи існують без тебе погожі дні? чи існують без тебе руді світанки? не озвучені хайку, верлібри, танка? був мій побут стабільним неначе танкер, замаскований у труні. а тепер йду босоніж і просто неба зір уламки збираю, хоча не треба. закарбованим подихом поміж ребер залишаєшся у мені. чи існують без тебе щасливі миті, хмарочоси, загублені в оксамиті, фотокадри невдалі, завжди розмиті ніби зустрічі уві сні? чи існує без тебе хіба абищо? у легенях потрощених вітер свище, не тримаю: однак все одно б не вийшло, та гукатиму навесні. бо навіщо пригоди, якщо не буде ботхісаттхви, пророка, ісуса, будди... хоча якось живуть же без тебе люди... я ж раніше жила. чи ні?

2022-10-20 13:24:47

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Га? Вау.. якось сумно-життєво

Відповісти

2022-10-20 13:52:49

Veil

Це настільки милозвучно й чуттєво, що серденько б'ється у ритмі вірша. Неймовірно красиво, я в захваті.

Відповісти

2022-10-20 14:00:03

Cryda Cooper

👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻

Відповісти

2022-10-20 14:42:27

Подобається

Інші вірші поета

короткий запис про стан катастрофи/кс3 Жага життя. обери власний фінал Музі

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Dr. B

@Dr_B

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1434

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1764