отримай
не сподівайся (наївно надто), що хтось наважиться й не піде. якщо тримаєш вночі гармату, щоб, підірвавши, влетіти в день, - відчуєш справжнє життя на дотик, посмакувавши уламків біль. відповідальності антидотом тебе врятує в останній бій рішучість власна (чи вірогідність сценарних похибок на межі). з ілюзій вийди, поводься гідно, про те, що боляче - не кажи. бо не поможе ніхто. дрібниці. бажань (чи права на це) нема. ще реагують твої зіниці? - себе врятуєш, повір, сама. отримай першу й єдину спробу, безмежним кроком здолай сто прірв. і вже - з титану. неначе робот, зміни програму, змагайся, вір: нехай тілесний супротив - драний, вперед іди, не зважай на це. з'єднай ще кілька десятків шрамів - отримай справжнє своє лице.
2021-08-18 14:48:38
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Last_samurai
@Марі Жаго тим, що ти така є у мене, бойова подруго🙃
Відповісти
2021-08-20 09:14:34
1
Марі Жаго
@Last_samurai 🤔😏
Відповісти
2021-08-20 09:17:55
1
Марі Жаго
Нк якщо тобі цього досить...
Відповісти
2021-08-20 09:18:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5027
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2910