побожний (ні)
між віри неонових пазурів в релігій іржавий капкан потрапив, спокушений гаслами: "ніколи не пізно to come". психічно стабільні сценарії з'являлись хіба що вві сні, прокляттями від януарія стелили дорогу мені. Ісуса захопливим шепотом у вухах лунав метастаз, дванадцять сріблястих (чи шекелів) чомусь обіцявши за раз. недбалим шляхом до мухаммада, співаючи шостий аят, сп'янілим буддизмом нахабою заїхав у мекку до свят. у єрусалимі заплаканим знайшов мене горе-раввін. тримавсь з усіма я однаково неначе сільський херувим. за мене поставили свічечку (лише б відцурався від зла). та трохи спізнився з освідченням, коли бабця-карма прийшла: у подисі ладану сірого відчувши на смак засторог, я свято в безсмертя увірував, померши від нього за крок.
2022-01-16 18:05:36
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Last_samurai
@ϟIEGA ϟCHLOϟϟMANN скоро, только для тебя🌚
Відповісти
2022-01-16 18:54:41
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4991
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3919