since 2014
ти приходиш і кажеш: "забудь мене, образ штучний в уяві колись мине. ні обіймів, ні запалу перспектив. я пішов, то покинь мене врешті ти. бо урвався терпець, і майнув на схід, щоб утримати волю. та мимохідь зрозуміти: для щастя нема прем'єр. то ж пробач мені й згодом прийми як є: посміхайся, танцюй, зігрівай, люби, віддавайся завзято життю, аби кожним кроком наблизитись до небес. був з тобою безмежним. наразі - без. помагай, розумій, волонтер. звикай, що у будь-якім розпачі є свій кайф. йди від того, на що я тебе прирік. бо не дихаю, знаєш, дев'ятий рік. бо не мав жодних слів, що могли либонь змалювати й на крихту мою любов..." знов війна розгорнула свій фронт мов плащ, ти приходиш щоночі: "забудь, не плач." я все чую, насправді. хоч вовком вий. як забудеш того, хто в мені живий?
2022-10-02 08:43:32
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Єднання душ не розірвати. Сильний чудовий вірш 👍
Відповісти
2022-10-02 08:47:24
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1953
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2464