читай/кс3
книжки дають відповідь у суворій залежності від питань. і (ти не повіриш) породжують все нові. спитай мене, ну ж бо: читай, читай думки, що спалахують зорями в голові. нотатки зроби, попідкреслюй і зрозумій оманливий сенс, що без тями в рядках тягну. він надто примарний (та навіть не зовсім мій). привласнити висновки - схоже на дивину. створи дивосвіт з білих плям непорозумінь, впиши імена та події, надай їм форм. нескоєні речі лишають вірші взамін, приспавши бажання, як віскі чи хлороформ. втамуй гучномовець, танцюй під акорди тиш, у серцебитті зрезонуй в надпотужний ікт. прокинься нарешті, хоча вже давно не спиш, з'єднай послідовність, допоки іще не звик дивитись на зміст з опозиції правоти та всім помилкам намагатись покласти край. пиши нерозбірливим почерком не листи, а мрій замальовки - й одразу хутчіш стирай. розтерши у сіру безодню цупкий папір, збагни, що супротив обернеться нанівець. почни все з нуля. і з тих самих поважних пір чорнила замінять навіки твій олівець.
2021-06-22 06:44:35
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Скільки разів читаю, стільки ж все нові і нові речі у твоєму вірші відкриваю👍
Відповісти
2021-06-22 12:04:47
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея 🌞 дякую 🙃
Відповісти
2021-06-22 16:08:25
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1413
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1528