читай/кс3
книжки дають відповідь у суворій залежності від питань. і (ти не повіриш) породжують все нові. спитай мене, ну ж бо: читай, читай думки, що спалахують зорями в голові. нотатки зроби, попідкреслюй і зрозумій оманливий сенс, що без тями в рядках тягну. він надто примарний (та навіть не зовсім мій). привласнити висновки - схоже на дивину. створи дивосвіт з білих плям непорозумінь, впиши імена та події, надай їм форм. нескоєні речі лишають вірші взамін, приспавши бажання, як віскі чи хлороформ. втамуй гучномовець, танцюй під акорди тиш, у серцебитті зрезонуй в надпотужний ікт. прокинься нарешті, хоча вже давно не спиш, з'єднай послідовність, допоки іще не звик дивитись на зміст з опозиції правоти та всім помилкам намагатись покласти край. пиши нерозбірливим почерком не листи, а мрій замальовки - й одразу хутчіш стирай. розтерши у сіру безодню цупкий папір, збагни, що супротив обернеться нанівець. почни все з нуля. і з тих самих поважних пір чорнила замінять навіки твій олівець.
2021-06-22 06:44:35
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Скільки разів читаю, стільки ж все нові і нові речі у твоєму вірші відкриваю👍
Відповісти
2021-06-22 12:04:47
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея 🌞 дякую 🙃
Відповісти
2021-06-22 16:08:25
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5492
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2270