читай/кс3
книжки дають відповідь у суворій залежності від питань. і (ти не повіриш) породжують все нові. спитай мене, ну ж бо: читай, читай думки, що спалахують зорями в голові. нотатки зроби, попідкреслюй і зрозумій оманливий сенс, що без тями в рядках тягну. він надто примарний (та навіть не зовсім мій). привласнити висновки - схоже на дивину. створи дивосвіт з білих плям непорозумінь, впиши імена та події, надай їм форм. нескоєні речі лишають вірші взамін, приспавши бажання, як віскі чи хлороформ. втамуй гучномовець, танцюй під акорди тиш, у серцебитті зрезонуй в надпотужний ікт. прокинься нарешті, хоча вже давно не спиш, з'єднай послідовність, допоки іще не звик дивитись на зміст з опозиції правоти та всім помилкам намагатись покласти край. пиши нерозбірливим почерком не листи, а мрій замальовки - й одразу хутчіш стирай. розтерши у сіру безодню цупкий папір, збагни, що супротив обернеться нанівець. почни все з нуля. і з тих самих поважних пір чорнила замінять навіки твій олівець.
2021-06-22 06:44:35
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Скільки разів читаю, стільки ж все нові і нові речі у твоєму вірші відкриваю👍
Відповісти
2021-06-22 12:04:47
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея 🌞 дякую 🙃
Відповісти
2021-06-22 16:08:25
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2043
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1943