спадщина
вітаю, лютий! забирай усе, що влітку незворотно потонуло: зупинку, зустріч, розпач вже минулий і зорями знебарвлене лице. невдалі вірші, спогади розмов, непевні кроки під колиску вальсу, коли з п'янким повітрям цілувався і відчував себе в тобі, немов побачив, власне, в дзеркалі очей живі думки, натхненно-неминучі. занесло диво-мріями під кручі чорнющих вій: між них вода тече, змиває біль. не віриться: на жаль, з осіннім листям почуття спалили. тримайся, лютий! ось, тримай вітрила: на них відбитки пальців як скрижаль. до березня навряд чи доживу, якщо не залишу комусь у спадок архів матеріалів з водоспаду, листівки, книги, скошену траву, сушені квіти (мертві як і "ми"), серпневий невибагливий серпанок. і вересневий відчай наостанок в передчутті довічної зими.
2022-02-17 12:43:30
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олег Шаула
Відповісти
2022-02-17 12:47:46
1
Олег Шаула
@Last_samurai бля я уже забыл что ты мужик ахахаха
Відповісти
2022-02-17 12:48:11
2
Last_samurai
@Олег Шаула я тоже🌚
Відповісти
2022-02-17 12:48:53
3
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16851
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6693