спадщина

Last_samurai

вітаю, лютий! забирай усе, що влітку незворотно потонуло: зупинку, зустріч, розпач вже минулий і зорями знебарвлене лице. невдалі вірші, спогади розмов, непевні кроки під колиску вальсу, коли з п'янким повітрям цілувався і відчував себе в тобі, немов побачив, власне, в дзеркалі очей живі думки, натхненно-неминучі. занесло диво-мріями під кручі чорнющих вій: між них вода тече, змиває біль. не віриться: на жаль, з осіннім листям почуття спалили. тримайся, лютий! ось, тримай вітрила: на них відбитки пальців як скрижаль. до березня навряд чи доживу, якщо не залишу комусь у спадок архів матеріалів з водоспаду, листівки, книги, скошену траву, сушені квіти (мертві як і "ми"), серпневий невибагливий серпанок. і вересневий відчай наостанок в передчутті довічної зими.

2022-02-17 12:43:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Олег Шаула

@Last_samurai 🤝

Відповісти

2022-02-17 12:47:46

Олег Шаула

@Last_samurai бля я уже забыл что ты мужик ахахаха

Відповісти

2022-02-17 12:48:11

Last_samurai

@Олег Шаула я тоже🌚

Відповісти

2022-02-17 12:48:53

Інші вірші поета

044: V Не/зрозумілий перформанс/глибоко нічний кс3 катастрофа в земних умовах/кс3 такі як ти/кс3

Інші поети

Venera24

@Venera24

Mrs Monica L

@MrsMonica

Особистий Ешафот

@osobystyy_eshafot

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

13138

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17067