Спалах/кс3
Свічка тріскоче: так, знаю, що не свята я. Невиліковність дається (мов шрам) взнаки. Вперше себе усвідомлено пам'ятаю й хочу крізь вірші читати чиїсь думки. Ні, не читати (напевно, то надто просто), я ж-бо не звикла шукати шляхів легких. Та з висоти розуміння малого зросту знов перехоплює погляд і б'є під дих вир безнадії чи слабкість від слів невчасних, зайвих насправді та вкрай недоречних тут. Серце моє (наче спалах) іскриться, й частку я спопеляю надіями, що не вб'ють: Може дозволиш зігріти метафорично і засинати під шепіт твоїх рядків? Грати з вогнем - дивовижна та згубна звичка, ніби десятий з пекельно відомих кіл... Непереможно крокують видіння плями, спогади носять тавро на худім плечі: кволе дівча на колінах блідої мами тягне сірник до коробки та робить "чирк". Світ огортає теплом і на мить насправді вогник пекучий дарує свою любов. Тим, хто вітався зі смертю, не треба правди, тільки життя відчайдушне та віра, бо кожна миттєвість залишиться десь між ребер, кожне бажання породить свої плоди. Знати навіщо й чому існувати треба - мовчки поринути в чорну пітьму біди. Йти за обмеженням волі до сподівання з власної зони комфорту і відчуттів, рештки минулого кинувши на дивані, щоб зрозуміти нарешті, чого хотів? В пошуках знаку? То хай тобі знаком буде Полум'я, що на щоках розпускає квіт. Поруч морозяться з криги та снігу люди? Дай доторкнуся, закрию руками від Пустки, що пащу незграбну самотньо кривить, Тягне в залежність від долі, неначе гру. Хочеться привід? То ось тобі гарний привід: Я забагато на себе завжди беру. Швидко збиваюся з курсу, частіше - з теми, Прикро втрачаю мотиви, орієнтир. Тінню блукаю у роздумах, поки темно... Та сподіваюсь, так точно не зробиш ти!
2021-04-15 06:41:03
15
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Last_samurai
Відповісти
2021-04-15 12:20:46
1
Лео Лея
@Last_samurai Не плачте, не сумуйте, Самураю! Бо й я від Ваших сліз десь заволаю. Все буде добре. Якщо можна, я буду читати, учитись і підтримувати. Якщо не можна буде підтримувати, то просто буду читати і вчитись.
Відповісти
2021-04-15 12:48:07
1
Сандра Мей
Сильно, занурилась у ваш вірш.
Відповісти
2021-04-15 13:11:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Emotions/эмоции
ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx
47
20
4553
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1595