важливо?/кс3

Last_samurai

завше хотіла писати про справді важливі речі: ну, землетруси, нібіру чи пандемію. надмотивуюче, виважене й доречне: попрактикуюся, думала, і зумію. про коливання річної температури десь на плутоні, про сонця протуберанці. вихід ферзя відчайдушний на випад тури та марсіанський "привіт" в перешкодах рацій. про майстрування вітрил і човнів з паперу, дах як зміцнити повітряним кволим замкам, про філософію Ніцше або, напевне, щоб з новим днем не втрачати до руху запал щось про лайфхаки, як стати собою кращим. чи косметичні тренди: сучасність Геби. про смолоскипи, катани, шаблі та пращі... та не виходить. усюди - лише про тебе. скажеш, це дивно, бо ми ж не були знайомі (і навіть зараз, по суті, це є незмінним). я ж трактувала одвічний вселенський гомін мов одкровення. підрив на ілюзій міні. кожну хвилину, секунду, миттєвість радо перекладала на рими в сумнівних віршах. там, де всі бачили світ, як він є насправді, знов (неслухняно-рішуче) шукала інше. в сталій пташиній ноті, дощів сопрано, квітці, засушеній в книзі від паранойї. солі старій, що лікує невдало рани та у пригодах, що сталися не зі мною. у зореносному погляді небосхилу чи конюшині, що згублена на удачу. в кожній, приреченій вмерти, серцевій хвилі... і навіть зараз, в рядках цих абсурдних. бачиш слід невагомий, зникаючий (ніби коми у невідправленім/щирім до сліз) листі? звідки ж я знала, що ти є ну геть у всьому? і навіть більше - у всьому є тільки ти. ☻

2021-05-17 07:48:30

10

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Самоскид!

коми найкращі коли вони зникаючі 🍒

Відповісти

2021-05-18 08:54:47

1

Last_samurai

@Самоскид! 🌚🍒

Відповісти

2021-05-18 10:29:51

1

Лео Лея

Коли римовано описуєш життя, Хай, навіть, день - це все одно картина (де замість пензля - щире каяття). Буття сприймаєш щиро, мов дитина👍

Відповісти

2021-05-25 14:10:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Emotions/эмоции

shadowlinxxx morgan

ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx

47

20

5060

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1780