Сонет 39
Микола Мотрюк
Ізранена ридма ридає Україна, А чортів син ще хоче Неньку додушить, Бо, бачте, депутатська жаба вже заїла, Мовляв, Їй ще недовго залишилось жить... На Березі Лазурнім ждуть готелі, вілла, В швейцарськім банку хаймарс з золота блищить... Не смійте пхати носа до чужого діла, — Раніше віку можете в сирій спочить. Кричить: "Я син Вкраїни!", а душа Каїна, Будуй хоч лаври, та гріхів не замолить... Своє не гріє — в жилах кров тече зміїна, І хижу суть руном овечим не прикрить... Той син, — у кого серце полум'ям горить, І той вогонь ніщо не в силі загасить...
2024-03-17 12:35:16
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Лео Лея На жаль...
Відповісти
2024-03-17 16:13:35
1
Генрі крадієць сенсу
Метафори вогонь. У вас лише вчитися і переймати
Відповісти
2024-04-15 09:33:28
1
Микола Мотрюк
@Генрі крадієць сенсу Дякую...
Відповісти
2024-04-15 09:40:33
1
Інші вірші поета
Сонет 26 *** Сонет 41 Тріолет 10
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14489
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4166