Тріолет 1
Микола Мотрюк
Ой, як мені не вистачає Твоєї посмішки тепла, Що в серці квіт зростить змогла... Ой, як мені не вистачає У дні, коли німа журба В імлу густу оповиває, Ой... як мені не вистачає Твоєї посмішки тепла...
2022-11-14 09:30:12
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Вся велич в простоті 👍
Відповісти
2022-11-14 14:17:06
1
Ріна Беррі
Як ніжно)
Відповісти
2022-12-08 21:46:50
1
Микола Мотрюк
@Ріна Беррі Дякую)
Відповісти
2022-12-08 21:51:42
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 40 Тріолет 25 Сонет 8 Тріолет 7
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8042
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4330