До Нового року залишився день
До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд. Усе ще співають дощі пісень, З шибками громи гуторять. Бульвар переповнює море лиць, Які поспішають в справах. Їм встигнути треба до всіх крамниць, В святкових зіграть забавах. Захмарене небо об'єднує тих, Хто спиниться хоч на хвилю. Хто погляд відірве від стін крутих*, Довіриться трохи штилю. Хтось снігу чекає, а хтось - навпаки, Щороку одне й те ж саме. Хтось пише римовані знов рядки, А інший блука світами. Хвилини втікають крізь пальці з жмень, Вікно знову вабить погляд. До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд... * - тут у значенні "високих, стрімких"
2020-12-30 16:11:32
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Украинский понять действительно сложно Тебе, как я вижу. Но разве же можно За это ругать? Справедливости нет, Если дам очень резкий тебе я ответ. Перевод попытаюсь я зделать, возможно, Это будет лучше, пускай и сложно.
Відповісти
2020-12-30 18:31:18
1
Oliver Schatz
@Есмеральда Еверфрі Да уж, пожалуй, сделай перевод. Побалуй иностранный ты народ.
Відповісти
2020-12-30 18:49:41
1
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Перевод зделала, кинула в личку.
Відповісти
2020-12-30 19:07:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5762
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4917