До Нового року залишився день
Есмеральда Еверфрі
До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд. Усе ще співають дощі пісень, З шибками громи гуторять. Бульвар переповнює море лиць, Які поспішають в справах. Їм встигнути треба до всіх крамниць, В святкових зіграть забавах. Захмарене небо об'єднує тих, Хто спиниться хоч на хвилю. Хто погляд відірве від стін крутих*, Довіриться трохи штилю. Хтось снігу чекає, а хтось - навпаки, Щороку одне й те ж саме. Хтось пише римовані знов рядки, А інший блука світами. Хвилини втікають крізь пальці з жмень, Вікно знову вабить погляд. До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд... * - тут у значенні "високих, стрімких"
2020-12-30 16:11:32
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Украинский понять действительно сложно Тебе, как я вижу. Но разве же можно За это ругать? Справедливости нет, Если дам очень резкий тебе я ответ. Перевод попытаюсь я зделать, возможно, Это будет лучше, пускай и сложно.
Відповісти
2020-12-30 18:31:18
1
Oliver Schatz
@Есмеральда Еверфрі Да уж, пожалуй, сделай перевод. Побалуй иностранный ты народ.
Відповісти
2020-12-30 18:49:41
1
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Перевод зделала, кинула в личку.
Відповісти
2020-12-30 19:07:00
Подобається
Інші вірші поета
Дощ Лиши мене Я не боюся... Хлесткі слова
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
Yash Kapoor
@ykapoor
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5579
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12097