Напівсон
Есмеральда Еверфрі
Хочеться спати та бігти від сну, Впасти у крик і піднятися в тишу. Забути все, лиш знати, що живу, І після себе бодай щось залишу. Між чорним і білим страх віднайти, Щоб знати: йому вже нема вороття. Від долі втікати й до неї прийти, Прискорити час та спиняти життя. Оплакати світ чи забути його, Раптово зустріти себе-навпаки. Поглянути в очі вагання твого, Дізнатися, що повідáють круки. Писати до пізньої ночі вірші, До хрипу співати красивих пісень. І, може, із Вітром ми геть не чужі - Блукаємо в ритмах дощу цілий день... Вже списані стіни всі срібним пером, І тишу приспав мій затятий друг Час. Напевно, навколо давно напівсон, А древня дорога чекає на нас.
2020-04-01 06:31:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
@Пепельная спасибо). ДРЕВНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що стародавній. 2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). ( з https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9). Можливо просто в обох мовах воно використовується?)
Відповісти
2020-04-01 08:45:40
Подобається
Інші вірші поета
В нас сім'я є на селі Дощ Ледве теплий чай Злудопад
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1159
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12400