Напівсон
Хочеться спати та бігти від сну, Впасти у крик і піднятися в тишу. Забути все, лиш знати, що живу, І після себе бодай щось залишу. Між чорним і білим страх віднайти, Щоб знати: йому вже нема вороття. Від долі втікати й до неї прийти, Прискорити час та спиняти життя. Оплакати світ чи забути його, Раптово зустріти себе-навпаки. Поглянути в очі вагання твого, Дізнатися, що повідáють круки. Писати до пізньої ночі вірші, До хрипу співати красивих пісень. І, може, із Вітром ми геть не чужі - Блукаємо в ритмах дощу цілий день... Вже списані стіни всі срібним пером, І тишу приспав мій затятий друг Час. Напевно, навколо давно напівсон, А древня дорога чекає на нас.
2020-04-01 06:31:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
@Пепельная спасибо). ДРЕВНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що стародавній. 2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). ( з https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9). Можливо просто в обох мовах воно використовується?)
Відповісти
2020-04-01 08:45:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4036
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2458