Мій дім
Почуй мій чистий голос між холодних стін, Відчуй тугу, що рветься крізь смішки, Пройди до правди через залу змін, І не забудь на стіл поставити чашки. Закип'ячу води, перенесу вітраж; Налий чайку з меліси й полину. Це мій щоденний і затертий антураж - Бути закутою в будівлі площину. Не червоній - я часто не дивлюсь; Не підглядаю за тобою в спальні. Сама часом таким життям нуджусь, Але зате не виженеш з читальні. Ми вечорами можем спілкуватись, Але залишу за собою всі права. В моїй історії попрошу не копатись, Не для людей біль душу розрива... Почуй мене у тихім передзвоні шиб. Відчуй ту радість, капельку насмішки. Ну що ж, не стій - заходь углиб, А я погляну, де там мої кішки...
2019-09-09 18:47:24
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2805
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5274