Я люблю
Есмеральда Еверфрі
Я люблю паперові книги і гарячий без цукру чай, Можу мовчки дивитися в спину, не благаючи слізно "Стривай". Люблю залпом читати пригоди і не спати до сірих трьох, І, комусь може збоку здатись, що не маю в житті тривог. Я співаю душевні треки, хай не вмію цього гаразд, Вмію чути, ще краще - мовчати, хоча часом все це - баласт. Маю пристрасть до темних барв, та й оксидного срібла - теж, Люблю зáтишний танець вогнища, щирий говір без зайвих меж. Я ціную реальну дружбу й в романтичний не рáчу* шторм, Прагну правду лицем прийняти, якщо навіть це проти норм. Можу твердо сказати людям те останнє "Щасти. Прощай". Я люблю паперові книги і гарячий без цукру чай... * - те саме, що "хочу, прагну"
2021-02-13 17:48:19
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Нас, напевне, тут таких багато))
Відповісти
2021-02-13 18:12:46
1
Есмеральда Еверфрі
Не знаю, дівчата, не знаю 😅 P. S. Лесь, це і тобі, але посилання діє лиш на одну людину😉
Відповісти
2021-02-13 18:16:44
Подобається
Інші вірші поета
Клубок протирічч Я не боюся... Ідейний батл Чим цікаві інтроверти
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5150
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3702