Я люблю
Я люблю паперові книги і гарячий без цукру чай, Можу мовчки дивитися в спину, не благаючи слізно "Стривай". Люблю залпом читати пригоди і не спати до сірих трьох, І, комусь може збоку здатись, що не маю в житті тривог. Я співаю душевні треки, хай не вмію цього гаразд, Вмію чути, ще краще - мовчати, хоча часом все це - баласт. Маю пристрасть до темних барв, та й оксидного срібла - теж, Люблю зáтишний танець вогнища, щирий говір без зайвих меж. Я ціную реальну дружбу й в романтичний не рáчу* шторм, Прагну правду лицем прийняти, якщо навіть це проти норм. Можу твердо сказати людям те останнє "Щасти. Прощай". Я люблю паперові книги і гарячий без цукру чай... * - те саме, що "хочу, прагну"
2021-02-13 17:48:19
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Нас, напевне, тут таких багато))
Відповісти
2021-02-13 18:12:46
1
Есмеральда Еверфрі
Не знаю, дівчата, не знаю 😅 P. S. Лесь, це і тобі, але посилання діє лиш на одну людину😉
Відповісти
2021-02-13 18:16:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4286
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6251