Глава 5 «Амалія»

— Боже, ну що ти у ньому знайшла, хоть вбий не можу зрозуміти, — Даяна знову почала рухатися і я ледь не обмаза її туш’ю. Побачивши мій злий погляд, вона замовчала і сціпила зуби.

— Сама не знаю, — я положила туш на туалетний столик і дістала із кометички карандаш для стрілок, — Просто він мені подобається.

Даяна знову почала кричати, щойно я почала рисувати їй тонку стрілку:

— Що він взагалі дозволяв собі у машині?!— Даяна почала розмахувати руками. Я гепнула руками по столешниці на якій вона сиділа і перевела погляд на Нану.

— Нана, можеш потримати її обличчя, я не витримую уже, — я намагаюся нафарбувати її, по її ж бляха проханню, більше двадцяти хвилин із яких вона кожну секунду рухається.

Нана посміхнулася і відповіла:

— Я відмовляюся тримати Даю, вона легко мене поб’є, — Даяна підморгнула їй, — Пропоную покликати Лаяра.

— Лая-яр, — я протягнула його ім’я, зрозумівши як можна перевести тему, — Що ви від нас приховуєте, га? Він тільки на тебе і дивиться, говори давай.

Даяна стиснула зуби і відвела погляд у іншу сторону, вона не говорила більше п’яти хвилин, тому я дуже швидко закінчила із її очима, бо відчувала, що вона скоро почне кричати. Не знаю з якої причини, але почне. І тільки я потягнулася за помадою, вона почала:

— Як згадаю якою ти з машини вийшла, так і хочу йому яйця відкусити, — я хлопнула по столу.

— Даяно! — вона була зла на Курта, і рвалася перегризти йому горло з моменту, як ми приїхали, — Курт нічого мені не робив. І перестань, будь ласка, роздувати пилюку на нього без причини.

— Без причини?— Даяна голосно вдихнула повітря готуючи знову почати крик, — Тоді чому, якшо він тобі нічого не робив, ти така зла?

Я опустила погляд і перебираючи помади у руці тихо пробурчала:

— Саме тому і зла.

Даяна зхмурила брови і незрозуміло поглянула на мене. Намагаючись переварити мої слова. За мить, як я встигла доторкнутися помадою до її губ, вона знову сказала:

— А у чорному чому? Та щей і який чорний, — вона руками вказала на мій топ і заокруглила руками де були груди. Я почала їй рисувати губи, відтягуючи пальцями шкіру, щоб вона не могла нашкодити, говорячи зі мною.

— Настрій такий, захотілося чогось новенького, — похмуро відповіла.

У моєму гардеробі близько дев’яноста дев’яти відсотків одягу було світлого кольору. До цього, подруги навіть не знали, що у мене він є. А у мене і не було, я позичила його із гардеробу моєї мами. Раніше я часто носила чорний, але це був досить травматичний період у моєму житті, і я намагалася забути його і не нагадувати собі про це взагалі ніяк.

А чорного там було дуже багато, включаючи навіть колір волосся.

Вони знають про це, тому і почали нервувати, але я б хотіла, щоб це був просто одяг і просто колір. Я видихнула закінчуючи з губами Даяни. Вона поглянула у дзеркало і посміхнулася собі, а потім сказала:

— Якщо ти не скажеш, що у вас із Куртом, мені доведеться запитати у нього, — і взявши свою сумочку, вона швидко вийшла із кімнати. Ми з Наною переглянулися і тяжко видихнувши, почали збирати наші речі.

Коли ми закінчили і вийшли, Даяна уже сиділа, майже на Курті, і її зуби були надто близько до його горла. Ще хвилину і вона б вп’ялася у нього, висмоктуючи всю кров до кінця, якшо б він не сказав їй, що між нами. Я закотила очі і швидко підійшла до них.

Вона змінила вигляд на більш нормальний і зацікавилася питанням про хазяїна цього будинку. Те як мені розхвалювали його два дні поспіль, це щось. Здавалося, що вибору у мене не було — я мала закохатися у такого неймовірного чоловіка.

Проте побачивши його, я відразу відчула небезпеку. Він був чорноволосим красенем із карими, майже чорними очима. Було відчуття що я раніше зустрічала його десь, але я не сказала про це йому. І лише вибачаючись, повідомила, що не пам’ятаю його.

Його усмішка була досить нахальна, коли він повідомляв мені, що ми вже знайомі із Дня народження Даї. Це збило із толку всіх. Навіть Нану. А вона ходила на тому Дні народженні із одним бокалом наливки всю ніч.

Ми знову побігли у місце наших переговорів і щойно двері туалету закрилися, Даяна повернулася до мене:

— Його не було у списку на Дні народження!— вона аж присіла від крику, — Як він міг бути там, я знаю список на пам’ять, із іменем, що починється на букву «В» був лише Вільгельм і він точно був собою, бо забути його голу сраку бігаючу по лісу, я наврядчи зможу.

— Його точно не могло бути там, — я розвела руками, — Я ж особисто робила макіяж кожному. Ніхто не втік від мене. Всіх пам’ятаю, майже всіх по іменам можу назвати. Я просто не розумію, — ми з Даяною ходили зі сторони у сторну цакаючи підборами, переговорючи, що нас десь обманюють. Тільки Нана сиділа у стороні і вдумувалася.

— Ні, — сказала вона, — Він таки був.

Ми з Даєю зупинилися і затамувавши подих поглянули на Нану, яка також підняла на нас погляд.

— Він танцював з тобою до того як ти поїхала додому, — я сильно вдарила себе по лобу.

— Боже, я геть про нього забула. Але як він пройшов макіяж контроль і список?

— Може приїхав пізніше, — Нана розвела руками, — Не можу сказати, але я пам’ятаю його коло тебе.

— А звідки він дізнався де ми були? — Даяна запитала Нану, та знову розвела руками і сказала:

— Не знаю, може коли ти в Instagram виставляла сторіз, він впізнав це місце?— Нана була невпевнена у тому що говорить, але якшо не запитати його прямо, то ми наврядчи дізнаємося.

Ми постояли ще хвилину в тиші, намагючись зкріпити пазли, які по трохи складувалися, але все ще було багато незрозумілого.

— Лаяр, — я знову перевела тему на Даю, яка аж злякалася цього імені і підпригнула, — Ти так і норовишся його торкатися. Да і він туди ж. Під ногами у тебе сів, і довольний який.

— Місця немає, Шон теж коло Нани сидить, ти їй про нього не говориш нічого, — Нана звинувачливо розкрила рота.

— Не трогай Нану, у них із Шоном почуттів на комариний укус. І я бачила як Лаяр торкався твоєї ноги! — я вирішила, що найкращий захист це напад, і вирішила знову його використати, до того як вона згадає про Курта.

— Він просто поправляв мені бретельку та туфлі! — Дая швидко придумала відговорку і посміхаючись схрестила руки на грудях.

— Покажи мені бретельки від твоїх туфель на твоєму бедрі, просто під юбкою, — я нахилилася, щоб показово підняти її юбку. Наші сварки могли здатися за норму нормальних дружніх стосунків. Але ми всі знали Даяну і Лаяра. Вони майже у стосунках уже два роки. Крутять голову всім поспіль і ось нарешті з’явилися нові кроки, а вона їх не робить.

— Досить! — Даяна відірвалася від мене і засмучено погляднувши відійшла дальше до стіни і обперлася об неї,— Я сама не знаю, що між нами. Правда.

Її погляд був і справді сумний, вона перевела його на свої пальці, у яких крутила свої перстні.

— Він хоче, щоб я подала із ним заявку на вступ у групу, а я… — вона зробила паузу і подивилася у іншу сторону. Її голос здавався подавленим, — Я не знаю чого я хочу, але боюся, що це не те чого я очікую від майбутнього.

Вона вкусила себе защоку, а її очі були сльозливими. Руками вона обіймала себе і попри все, намагалася не двитися на нас. Я повільно підійшла до неї і міцно обійняла.

— Сонечко, — я погладила її по волоссю, — хочеш я його поб’ю за те, що він на тебе тисне?

Я почуха як вона труситься від сміху і я відхилилася, щоб поглянути на її посмішку. Вона дивилася вже ясніше і була менш сумна ніж мить назад. Нана стояла недалко від нас і гладила її по плечу, сумно дивлячись на неї.

— Твоє майбутнє у твоїх руках, якщо це буде помилка — ти маєш право зробити її, — Нана трохи віддвинула мене і обережно поцілувала Даю у щоку, а потім пальцем стерла залишки від блідорожекого блиску на її шкірі.

За декілька хвилин ми поправили макіяж, він таки трохи потік від останніх розмов, а коли вийшли, то кімната наче була наповнена густим червоним туманом ярості.

Хлопці виглядали так, наче з буль якої миті могли накинутися один на одного. Я поглянула на Курта, він здавалося, що, у мріях, уже перегриз горло Вілу, який нахабно посміхався і також був у позі «у будь який момент вдарю». Лаяр був дуже роздратований і випив дві стопки самогону поспіль. Шон готовий був розмиряти всіх, якби тільки щось почалося. І тільки Сем здавався для всіх хохутоном, із легкою помішною проводив всіх поглядом. Якби я не знала його, то не помітила, як він сильно стискає вказівний палець великим, як робить кожен раз, коли нервує або злий.

Мабуть, розмова була нелегкою не тільки у нас. Я підходила до дивану, коли Дая пискнула і за мить впала на коліна до Лаяра. Вони нагадували мені щасливого кота, який з’їв величезну рибину. Котами були вони обоє.

Я сіла на єдине вільне місце, між Куртом і Семом. Атмосфера не сильно змінилася, і я помітила, що стаканчик Курта виглядав наче його щойно переїхала машина. Сам Курт виглядав не краще. Вони сверлили із Вілом один одного очима. Віл неподобався мені із кожною секундою все сильніше. Він дивився на мене, наче я вже належала йому.

Я запитала Курта чи в нормі він, погладивши по голій частині руки. По мені пройшли ледь помітні мурашки і я знову відігнала їх думкою, що у нього мабуть є дівчина, і вона чекає його вдома. Він поглянув на мене уже світлим поглядом, наче весь час був під якимось гіпнозом Віла.

Коли хазяїн об’явив про гру, мені було ні холодно, ні жарко від неї. Я чомусь думала, що Курт не буде грати, але він залишився. Але мене зараз хвилювало дещо інше.

По-перше, Нана вже сфотографула Даяну та Лаяра разом і це буде сюрпризом для них, коли вони колись одружаться, це буде головним подарунком. Навіть якшо мені доведеться чекати до пенсії.

По-друге, мене почав просто лякати погляд Віла. Він взагалі не відводив від мене очей. Я робила все, щоб він не бачив цього, але я відвучала страх.

По-третє, мене все ще нервувала згадка про мене на колінах Курта, та як він не дозволив себе торкатися. Мені було як мінімум неприємно, якщо ти дозволяєш дівчині сідати на свої коліна, то хоч попередь, будь ласка, що у тебе є дівчина. І не тільки мене, а і нижню свою частину також.

Коли до мене дійшла черга, я вже відверто була непогано п’яна, тому своє завдання я подумки перечитала більше ніж п’ять разів. І з кожним разом, від прочитаного у мене все сильніше вилазили брови на лоба.

Обмін хтивками, ага.. Я поглянула на Курта, який уже мабуть прочитав моє завдання і просто сидів і дивився на той шматок паперу і давився самогоном. Відверто кажучи, якби це був не Курт, я наврядчи погодилася і вигадала б якісь інші причини чому не граю, врешті, мене б просто не змогли заставити це зробити.

Але коли я погодилася, я відчула сильну зміну настрою у Курта, і не лише у нього. Йдучи до туалету, я спиною відчувала злющий погяд Віла. Богин, що він вже собі напридумав.

Я вирішила для себе, що перед надсиланням фото, ми повинні розставити всі точки над «і». Для мене було важливо, не стати тією занозою у стосунках інших, навіть якшо я була зацікавлена у хлопцеві. Але Курт почав говорити першим.

Не можу сказати, що мене обурило, що він вважав, що я неповнолітня, більше те, що він не знав скільки мені років. Щойно ми переїхали у це місто, я була закохана у цього хлопчика, вічно із гітарою у руках, широкою щирою посмішкою і розмовами про велике майбутнє. Я, мабуть, могла сказати його дату народження, навіть якшо мене б запитали, розбудивши, о четвертій ранку.

Вже йдучи по документи, я розуміла, що веду себе як дитина і поступово моя злість сходила на сором.

Але, коли я побачила, як він почав всміхатися, коли прочитав рік на моїх правах, у мене знову щось запалало посеред грудей. Я мала задати йому два питання, які могли б поставити точку у наших стосунках, або стали б першою розмовою, яка вартувала б чогось.

Питання про дівчину мене бентежило, мабуть, найбільше. Тому, коли він, без зайвих вагань, ніби йому взагалі немає, що приховувати, показав перписку із дівчиною Томмі, я відчула різке полегшення.

Наступне питання, про те, чому він не дав мені торкати себе у машині, мені далося важче. Саме запитання було навіть трохи принизливим, типу: «Чому ти не захотів, щоб я робила тобі приємне? Я гидка для тебе?», тому я через дуже велику силу додала, що відчувала як йому це подобається. А у машині мені взагалі здалося, що ще мить і ми б попросили всіх вийти, наскільки ставало гаряче між нами, а потім він прибрав руки і став холодним до мене. У одну секунду.

Але коли він зашавірвся, відповідаючи на питання, і підняв очі догори, щоб було легше сказати, я вже не могла стримувати посмішку. Це добре, що він не захотів лапати неповнолітню, але все ще погано, що не запитав мене відразу і ми весь вечір лякалися один одного.

Ми виглядали дуже дурними із цими посмішками, але я не могла її прибрати доки не залишилася сама. Я закрила двері на замок і поглянула на себе у дзеркало.

Богине, я і справді планувала це зробити. Коли мої руки, мабуть вони діяли окремо від розуму, почали стягувати із мене мій мереживний топ, я ще могла це пережити, але коли я стягнула до колін джинси і зняла бюстгалтер, накинувши тільки курточку Курта, яка все ще була тепла від його тіла, я уже була не впевнена наскільки п’яна.

Попри все, мені дійсно подобалося як я виглядала на фото, Я швидко одягнулася і поправила свій хвостик, який ледве пережив знімання топу із вузьким горлом, і поправила розтерту на губах помаду.

Мені потрібно було видихнути все повітря і легень, щоб потім за один вдих наповнити їх і ривком відчинити двері. Телефон я притискала до грудей, бо тільки зараз зрозуміла, як погано, що у мене не стоїть пароль на ньому. Щойно Курт зачинив двері, я підбігла до свого місця і за один ковток допила свою наливку.

Нана і Дая, яка уже майже відірвалася від солодких обіймів з Лаяром, одночасно поглянули на мене, а потім ми разом піднялися і відійшли подалі. Без зайвих емоцій я відкрила галерею і показала їм останні фото.

Даяна відчинила свій рот зображуючи німий крик і почала пригати на місці, Нана сказала, що якшо не у нього, то у неї точно зараз піде кров з носа. Мені шепотіли компліменти бажання дивитися на ці фото вічно, а потім швиденько почали рухатися на свої місця на дивані, коли почули шорхіт із ванної кімнати, де був Курт.

Я підійшла блище і коли відчинилися двері я стояла просто напроти них. Курт поглянув на мене і пропустив у середину. Я відчувала себе неймовірно нервово, серце було ладне вилитіти із грудей. Не могла зрозуміти від чого саме.

Тому що, коли ми вияснили всі питання, мені стало здаватися, що мене ще більще тягнуло до нього. Курт дивився на мене і з кожною секундою його губи розтягувалися у посмішці все сильніше. Його язик весь час облизував губи і я кожен раз не могла відірвати від цього погляду.

По моїй шкірі проходив мороз від одного його погляду, мені стало здаватися, що у мене гарячка, бо моя шкіра на шиї і на обличчі почали просто горіти. У голові крутилося лише, що зараз він побачить моє фото, а я побачу його.

Порахувавши до трьох, ми все одно не опустили очі, він дивився на мене наче я була надто цікавою, щоб відірватися від мене. Я не витримала і перша опустила погляд на його фото.

Богине, якщо у мене не було гарячки хвилину назад, то зараз вона була точно. Щойно я побачила його голий торс все моє тіло почало горіти, наче я стояла гола у полум’ї. Внизу живота почало щекотати і я ледь стримала свої ноги, які захотіли раптово зжатися сильніше. Я підняла на нього погляд, він все ще дивився на мене, не опускаючи погляд. Дочекавшись, що я підведу погляд, він показово опустив свій погляд на телефон.

Я могла поклястися, що бачила як він вхопив рапто повітря губами і тяжко ковтнув. Його адамове яблуко дьоргнулося і мій погляд перемістився на його шию. На фото він був весь у каплях води і мені стало цікаво чи були вони все ще на ньому.

Я облизала губи, коли мій погляд опустився нижче, на його прес, який я тепер точно знала, виглядав ідеально. У деяких місцях на його футболці здавалися темнішими, ймовірно через те, що вони намокли від води.

Щойно мій розум підкинув мені думку, як я провожу язиком по його тілу збираючи ці каплі, мої очі швидко заморгали і я на мить заплющила їх і знову перевела на фото Курта. Одна з його рук була зарита у його довге чорне волосся і як я хотіла зараз доторкнутися до цих прядок. Його посмішка біла просто як і зараз — неймовірно збуджуюча і водночас сором’язлива.

Я могла поспорити на м’якість цих губ. Мої очі опустилися нище по тілу Курта на фото і я поглянула просто на випуклість його джинс, куди вела темна смужка волосся. Моє, і так тяжке, дихання знову збилося і намагалося себе угамувати, тому поглянула на Курта, що стояв переді мною у одязі.

Він дивився на мене з гори і піднявши очі на нього я знову відчула як моє серце почало стукати то сильніше, то взагалі пропускаючи удари. По моїй шкірі бігали мурашки і я вся просто горіла від бажання підступитися до нього блище, відчути його тіло, сильніше ніж у машині декілька годин назад.

Його очі бігали по моєму обличчі, ці очі були повні бажання. Я могла поклястися, але наврядчи Богині сподобалася б ця молитва. Його пальці сильно стиснули телефон у його руці, так що аж побілішали. Він дивився на мої губи так наче це було, щось найспокусливіше із усього, що він колись міг бачити.

Він знову зробив вдих повітря і я повторила за ним. Ми стояли досить близько і я могла відчувати його аромат. Він пахнув чимось неймовірно мускусним, горіхами і жасмином, могла поклястися, що це ідеально підходило для нього.

Щойно я, на мить, подумала про його запах як по мені знову пройшла хвиля мурах. Я не помічала, що весь цей час посміхалася, доки не відчула як болять мої щоки. Дивлячись на його збуджені очі я спробувала розрядити обстановку і стримуючи тремтіння у голосі я сказала:

— Думаю тепер нам буде важче дивитися на неї, — я чомусь засміялася, коли вказала на його курточку, мабуть моя нервова система просто не витримувала напруги.

У відповідь Курт опустив погляд і хрипло засміявся. Нічого собі розрядила обстановку, від цього сміху у мене просто загоріло у низу живота і я вдихнула повітря.

— О так, тяжко дивитися, — його голос був набагато нижче, ніж зазвичай. Він говорив так, наче його губи були дуже близько до моєї шкіри на спині, хоча він і стояв навпроти мене у двох кроках. Хоча зараз здавалося, що він став ще блище.

Я розуміла, що можу не стриматися у якийсь момент і спробувала втекти від його запаху і у цілому енергетики, яку він випромінював. Мої очі швидко закліпали і я відвела погляд.

— Думаю, пора повертатися, бо ще подумають, що нам не вистачило фото, — я знову навіщось засміялася і розвернулася. За два кроки тремтячими ногами, на довгих каблуках, я дісталася до дверей і трохи відкрила їх.

Але за мить мускустний аромат посилився і я відчула його тепло за своєю спиною і на моїй рукі, яка тримала металічку ручку дверей. Він потягнув її на себе і знову зачинив двері, а потім його низький голос прозвучав просто за моєю шиєю.

— Знаєш, — він розтягував слова, — А мені і справді не вистачило фото.

Я повернула обличчя і мені здавалося, що він був просто у міліметрах від мене. Мої очі тікали то до його збуджених, майже скажених очей, то до губ які він знову змочив слюною і які стали ще більш заворожливими.

— Не вистачило? — мій голос таки тремтів. Я також облизала губи і прижалася спиною до дверей. Тепер він стояв дуже близько, так близько, що я відчувала на шкірі тканину його футболку.

— Ні, не вистачило, — він заворожено дивився на мене, повільно крутячи головою зі сторони у сторону, а потім підняв свою руку і поправив пасмо мого волосся, доторкаючсь своїми грубими пальцями до моєї розжареної шкіри, — Хочу ще.

Я ледве стримувала тремтіння ніг і немаючи сили більше дивитися на його спокуслеве обличчя, і прикрила очі, дивлячись на нього з-під вій. Моя спина вигнулася проти моєї волі і я сильніше притиснулася до нього. Мої груди були притиснутими до його.

— І чого ж ти хочеш? — мій голос перетворився на тихе муркотіння, я не могла стриматися від бажання слухати його голос і далі. Врешті, він знову збуджуючи посміхнувся і, нахилившись до мого вуха, тихо сказав:

— Тебе, — а потім подивився на мої очі, ми були так близько, що наші носи майже доторкалися, я знову нервово облизала свої губи. Від вібрації його голоса у мене побігла сота хвиля мурашок за сьогодні, вони всі прямували до низу живота.

— Мене? — я запитала його видихаючи слова просто у його спокусливі губи губи.

— Мг, — він промичав це так близько, що я на мить відчула найлегкіший дотик його губи, і потягнулася ще блище, але він у туж мить віддалився від мене, я проковтнула розчарований ковток повітря, коли Курт доповнив:

— Хочу краще знати тебе,— він посміхаючись знову поправляв мої пасма волосся, — Мені сумно, що я повів себе як дурень, просто не використавши язика, для запитання, — а потім нахилився і дотикаючись губами до мого мого вуха протепотів: — Але тепер, я не забуду використовувати його.

І знову відірвався від мене. Я ледь не заскавчала від бажання повернути його на те саме місце, але він уже легко відштовхнув мене від дверей і відчинив їх, пропускаючи мене у перед.

На водяних ногах я ледве вийшла, стримуючи всі емоції на своєму обличчі, але врешті надімно почала володіти одна із найсильніших. Злість. Цей гавнюк двічі обламав мене, а зараз ходить щасливий і посміхається.

Я проковтнула слюну і підійшла блище до свого місця на дивані де раніше сиділа. Хтось зайняв моє місце і тепер я мала шукати нове. Курт широко розставив ноги, посуваючи інших і дивлячись на мене, він похлопав між своїми колінами.

Я швидко перевела погляд на усіх у цій кімнаті. Очі Даяни казали про шок, а Нана вказала на вільне місце недалеко від неї і просто підняла брови намагаючись зрозуміти, що я буду робити далі. Але найбільше мене роздратували очі Віла, який виглядав неначе бик і дивився на Курта із бажанням розірвати його у будь яку хвилину.

Я згадала як мені було неприємно від його погляду і саме це наштовхнуло мене зробити крок, переступаючи тіло Сема, який лежав недалеко від дивана, обмазаний, здається, збитими вершками, і просто спав, і підійшла блище до Курта.

Я сіла між на диван між його ніг і у туж секунду його теплі руки стиснули мою талію і притиснули блище до свого тіла. Я відкинула голову на його плече і прижалася спиною до його грудей. Його серцебиття було скажене.

Воно билося наче дикий звір у клітці. Дуже швидко. Його дихання було тяжким і я відчувала як він втягував повітря коло моєї шиї. Я трохи заворушилася, щоб краще сісти і мої бедра сильніше прижалися до його живота.

Він вдихнув повітря через міцно стиснуті губи. Я відчула як його твердість вперлася у моє бедро і у туж секунду сама видихнула повітря, але прижалася ще сильшіне. Курт сильніше стиснув мою талію у своїх долонях, а потім нахилився до мого вуха і прошепотів так, щоб почула тільки я:

— Якщо продовжиш, то наше знайомство почнеться із пізнання наших тіл, — я могла відчути, як він тихо посміхався, коли казав це. Я нахилила голову і легко посміхнулася. Каже так, наче я була проти.

Але на нас дивилися люди, і як би сильно я не хотіла доводити його до стану, щоб мін не міг навіть піднятися, це було некультурно серед такої компанії, тому я просто розслабила своє тіло і зручно вмістилася на ньому, намагаючись зайвий раз не рухати бедрами. Він як і я розслабився і почав гладити своїми пальцями мереживо на моїй талії, майже дотикаючись до моїх грудей.

Не хотіла бачити ні здивованих поглядів подруг, ні злий, незрозумілий мені, погляд Віла, тому розмістивши голову на грудях Курта, я закрила очі. Його аромат і навіть це не стихле серцебиття, яке продовжувало сильно битися у нього у його грудях — заспокоювало мене.

По звукам було чутно, що компанія продовжувала грати, але мені було вже дуже байдуже на це. Однак, коли одна з його долонь відірвалася від моєї шкіри, мені відразо стало хлодно у тому місці. Я відкрила очі і зрозуміла, що Курт дістав телефон і розблокував його.

Я дивилася на екран, і трохи здивувалася, що вже було близько четвертої ранку. На таких вечірках, я зазвичай не залишалася довше третьої, і тому на всяк випадок також дістала свій телефон із заднього кармана джинс. Я випадково доторкнулася долонею до низу живота Курта. Він зашипів і і у вухо суворо просичав моє ім’я:

— Маля, — його рука, яка все ще залишалася на мені опустилася до низу мого живота, на кордоні низько посаджених джинс. Мої коліна у туж секунду зжалися сильніше.

— Вибач, я просто дістала телефон, — посміхаючись я вказала на свій телефон у блідно фіолетовому чехолі.

Він видихнув і ми обоє розблокували наші телефони. Мені прийшло з півсотні повідомленіть від Нани і Даї, але я не наважувалася відкрити групову переписку, коли Курт міг її помітити, тому коротко написала мамі, що зі мною все добре і вимкнула гаджет.

Я не хотіла дивитися, але телефон Курт тримав просто передімною. Він переписувався із невідомим мені Роном. У них була домовленість про зустріч цього ранку, і Курт просив її перенести блище до обіду.

Рон прочитав відразу і відповів, що у цей час у нього інший клієнт, тому пропонував перенести на наступний день. Курт стіснув зуби, незадоволено видихнув але погодився і вимкнувши телефон, знову повернувся до мого вуха і прошепотів:

— Не хочеш вийти на подвір’я?

Я кивнула його і ми швидко піднялися і почали рухатися до виходу кімнати, обережно переступаючи сплячого Сема. Курт постояв коло нього декілька секунд, а потім присів і подьоргав за плече, яке не було обмазане кремом.

Сем почав відбиватися, і Курт просто підняв свої долоні вверх, не бажаючи бути замазаним збитими вершками. Сем відкрив очі і поглянув на друга, а потім на мене за його спиною.

— Зітри із себе крем і я викличу тобі таксі. — Курт протягнув йому руку, щоб той встав, а потім всучив пачку сухих серветок, які лежали на столі, Сем кивнув йому. Курт взяв мене за долоню і направився у сторону виходу.

На подвір’ї дув холодний нічний вітер. Я не встигла нічого зробити, навіть відреагувати, як на моїх плечах опинилася кожана курточка. Ми відходили від будинку і зупинилися коло лавочки.

Я сіла на неї, Курт ставши коло мене, постукав себе по кишеням джинсів, а потім посміхнувся і нахилився до мене. Його руки залізли до кишень курточки, у яких знаходилися мої холодні долоні. Пальці ніжно провели по шкірі, і у мене знову побігли мурашки від нього.

Курт дістав з кишені сигарети Malboro та запальничку. Довгі пальці витягнули із коробки сигарету і піднесли до губ. У нього були дуже мужні губи. Не надто пухкі, не надто тонкі. Мені подобалося бачити, як він стискає ними сигарету.

Вогонь із запальнички відбив світло на його обличчя. Курт зробив затяжку і видихнув густий дим. Його обличчя повернулося до вуличного ліхтаря і я змогла краще роздивитися його.

Міцна, чітко окреслена щелепа, квадратне підборіддя, довгий рівний ніс. Густі, часто зіхмурені, темні брови. Довге, майже до плечей, темно коричневе волосся, яке він постійно поправляв рукою. Курт Гроу і справді був дуже гарним хлопцем.

У роки, коли він був у старшій школі, а я майже закінчувала середню, дівчата часто пліткували про нього, червоніли, коли він проходив повз них, але Курт наче нікого не помічав. Постійно затримувався у школі для чергового концерта, де він буде грати або ще щось. Весь час із гітарою, чи за синтезатором.

Досить часто він залишався за погану поведінку. Точно вже не згадаю, але він постійно не міг помиритися із одним хлопцем. Обидва весь час ходили у синяках.

У той же час вони почали створювати групу. Томас вже був у випускному класі, коли у нього спалахнула ідея створити групу і першим, кого він позвав, був саме Гроу.

Але зараз я почала вже помічати інші риси у його обличчі, які значно відрізнялися від його обличчя у школі. Синяки під очима, втомлений погляд. Коли його обличчя розслаблялося від доброї посмішки і його думки пливли у іншому напрямку, він все частіше ставав сумним. Кутики губ були опущені вниз і всі його посмішки наче давалися йому із більшою силою ніж зазвичай.

Мені було дуже сумно бачити його таким. По незрозумілим причинам, мене почало тягнути до нього, наче магнитом. Я не знала чому це відбувалося, але зараз дивлячись на його обличчя, я вирішила, що це тому що він надто гарний.

Він видихнув дим у іншу від мене сторону і сів недалеко від мене. Курт дивився на небо. Як і минулий раз, його очі були дуже захопливі. Він виглядав мрійливим і я зловила себе на думці, що дивлюся на нього і мої губи посміхалися.

Моя голова різко повернулася у іншу сторону, намагаючись приховати посмішку, і щоб якось це пояснити я почала ритися у своїй сумочці. Як і він, дістала свою запальничку та сигарети і підпалила одну.

Курт поглянув на мене і його губи загадково посміхнулися. Я підняла брови і посміхаючись запитала:

— Що таке? — мої губи випустили дим.

Він захитав головою і все ще широко посміхаючись відвів погляд від мене.

— Нічого, Маля, — Курт затягнувся і знову поглянув на мене.

Я курила і намагалася зрозуміти, що такого сталося, що змінило його настрій на такий грайливий. Також почала посміхатися, але мабуть виглядала ще більш дурною ніж Курт.

Я поправила волосся і сильніше вкуталася у курточку. Я вже була досить втомлена за цей вечір, а скоро взагалі почне світати, тому роздумувала над поверненням додому. Не стримавшись, позіхнула собі у долоню і мабуть заразила цим Курта.

— Стомилася?

Я кивнула і відвернулася, щоб знову смачно позіхнути. Моя голова повернулася у сторону до виходу із будинку і я помітила як звідти повільно виповзає Сем. Курт теж його помітив і у туж хвилину дістав телефон і набрав номер таксі, проговорюючи:

— Думав він буде рухатися набагато повільніше, — Сем помітив нас і почав йти у наш бік, — Ти скоро будеш їхати?

Я знову поглянула на час на телефоні, у цю ж мить Нана написала мені, що вона планує повертатися додому, а Даяна залишається із Лаяром та Шоном тут. У мене у голові був важкий вибір. Залишитися трошки довше із Куртом, і приїхати додому уже годині о восьмій ранку, тому що Сем живе за містом, чи поїхати разом із друзями і мати можливість поспати.

— Я маю відвезти Сема, це буде дуже не близько, — він поглянув на переписку з Наною, — Може краще поїдеш з ними?

Так, я поводилася як дурна, коли намагалася обрати щось із цього. Не думаю, що доки ми відвозили п’яного Сема у нас щось могло б бути. Можливо коли б поверталися було б, але наврядчи я або він не заснули б у таксі.

Друзі почали виходити слідом за Семом і ледь не за декілька кроків обігнали його довгий шлях. Я погодилася з Куртом і піднялася до них. Він докурив сигарету і кинув окурок у смітник, я повторила за ним. Таксі вже приїхало, мабуть вони замовили його давно.

Я не знала що маю зробити у сторону до Курта. Обійняти? Поцілувати? Ляснути по дупці? Кивнути? Махнути рукою?

Я обрала махнути рукою.

Моя рука вже піднялася, коли Курт підійшов і поцілував мене у висок. Я заніміла на секунду, а коли отямилася він став передімною і тихо прошепотів:

— Не проти будеш сходити кудись зі мною на цьому тижні? — його синющі очі дивилися просто у мої, трохи перелякані. Я почала посміхатися і закивала.

— Буду дуже не проти. Мій номер у тебе є.

Тепер я таки відійшла і махнула йому, коли сідала у машину. Ми поїхали, а я все ще дивилася у віконце. Курт стояв, і дивився як я від’їжджаю.

Мабуть я зараз червоніша ніж коли побачила його майже голе фото.

Богине, у мене є його майже голе фото!