Я широко посміхався, коли двері відчинилися. Маля стояла у дверному пройомі і дивилася на мене із нескритим питанням. Приємно, що її щічки все ще було рожеві.

— Так?— я посміхнувся ще сильніше.

— Вибач, що знову турбую, вхідні двері зачинені, а ключі я з собою не взяв. Ти не проти, якщо... — я показував за її спину.

— Курте, ти хочеш знову вилізти через вікно? — Маля схрестила руки на грудях.

— Іншого виходу у мене, мабуть, немає, тому... Так. мені потрібен твій балкон.— я широко посміхався. Гус говорив, що якшо я буду посміхатися, люди зроблять, що завгодно. Тому, треба спробувати.

Маля видохнула і трохи відійшла даючи мені пройти. Я пройшов вперед, цже добре оріїнтуючись у цьому будинку. Спершу прихожа, зліва постійно відчинені двері на кухню, маленький коридор, відкрита вітальня, розкидані всюди дитячі іграшки, і нарешті сходи.

Щойно минула остання сходинка, передімною відкрився світлий коридор. На другому поверсі було дві спальні і, як мені здавалося, ванна кімната. Вікна коридора виходили на задній двір.

Я відчинив двері на балкон, оглянувся чи немає нікого, можливо батько вийшов на подвір'я, або ще щось. За моєю спиною підійшла Маля.

— Може можна якось по іншому? — вона стурбовано дивилася на висоту. Вчорашній я, від недостатку сну, по стану був майже п'яним. І мозок не підкидував мені всі ці неймовірні картини, як я розбиваюся об землю, просто на клумбу моєї матері, якій вона приділяє так багато часу. Лежатиму десь коло нарцисів. Ніколи не вважав себе досить сміливим для цього.

Ну добре, досить скиглити. Я підтянув штани за шнурочки (буде дуже смішно, якшо у мене у процесі перелазіння щей спадуть штани) і схватився за колону.

Моя боса нога переступила через поручні (дякую зросту, який мені це дозволяє). Підлога балкону була слизькою через гладеньку світлу плитку, впасти було легше ніж не впасти.

Ось і моя друга нога переступила поручень.

Вчора я зробив це досить швидко і легко, а зараз не знаю, який крок зробити наступним. Я відчував на своїй спині очі Малі. Вона мовчала і стежила за кожним моїм рухом.

Я обережно став однією ногою на хиткий виступ під стіною, тримаючись однією рукою за поручні. Всі мої м'язи напряглися. На подвір'ї було душно, сонце палило неймовірно, а на небі не було жодної хмаринки.

Я відчував під пальцями ніг, як легко цей виступ може просто впасти, під вагою. Він був завузький, вся нога не поміщалася, лише половина, але я все одно встав іншою ногою на нього. Тримаючись пальцями рук за стіну і швидко пересуваючись лівіше — до свого балкону— відчув, як виступ зараз почне тріскатися.

Мені залишилися декілька сантиметрів щоб дотягнутися до своїх поручнів. Я побачив краєм ока як Маля підійшла блище.

Я відпригнув зі свого місця і це було супер страшно, але я вже стояв на своєму балконі, хоч і з іншої його сторони. Я почув як Маля полегшено видихнула, коли я спокійно переліз перила і подивився на неї зі свого балкону.

Я нервово але теж з полегшенням посміхнувся їй і одразу захотів провірити чи відкриті двері на балконі. Нарешті, хоч десь вони були відкриті.

Далі я мило помахав Малі і швидко зайшов у свій дім.

Господи це було так тяжко. Якби я тільки міг уявити як цей ранок для мене оберенеться, наврядчи я б допустив собі хоч на мить цю думку. Хоча не буду дурити хоч собі голову, якби вона ще раз мене поцілувала я б не стримався. Просто зараз через мою сусідку у мене мене стояк розміром із хмарочос.

У мене не так багато часу це виправити. Дивлячись по сторонам власного будинку, якщо батько був у будинку, у мене могли бути проблеми. Я швидко і звично тихо забіг у власну кімнату. Я здивований як мої піжамні штани хоч якось це все приховували.

Якщо поза її будинком я ще міг якось керувати думками про збудження, то зараз я відчував себе п’ятнадцятилітнім. Я схопив полотенце на тумбочці та пішов у свою ванну кімнату.

По шкірі пробігли мурахи, щойно прохолодна вода доторкнулася до моєї швіри. Я все ще міг відчувати її руку на моєму члені. Те що я ледь не впав із балкону дало мені значно менше адреналіну ніж та секунда, коли вона стиснула його.

Мене давно не торкалася дівчина, правдо кажучи, це не так часто і відбувалося, я ніколи не був у довгих стосунках, а після закінчення школи на це і часу не було.

Близько трьох років я був сам. Це почало породжувати жарти зі сторони Теда, у якого була дівчина із 15 років та й досі є і Сема у якого постійно хтось новий.

А зараз Маля, яка притискала мене своїми голоми ногами із задертою ночною сорочкою не зникала у мене перед очима. Її м’яка шкіра, м’які невеликі груди, пухкі губи, які тихо стогнали і цілували мене.

Із мого горла вирвалось стогнання, коли я доторкнувся до члена. Ці згадки робили мене дуже близьким. Її вологі очі, те як вони дивилися на мої губи. Як через її збите дихання вона часто доторкалася своїми грудями до моїх, як цілувала шию.

Я із силою закусив губу. Не багато мені треба було часу. Ноги трошки тремтіли а серце калатало. Уявити важко, щоб зі мною сталося, якби я продовжив із нею. Мабуть я б зганьбився від цієї швидкості.

Повільно виходячи із душу, витираючи мокре тіло рушником, я присів на ліжко. Треба, щоб голова трошки прийшла до тями. Із найкращих новин це те голова у мене більше не боліла, а це була проблема дуже довгого часу. Також я виспався, чого не робив вже надто давно. І кінчив. Не з дівчиною, чого я не робив вже давно, але теж досить добре.

Ранок обіцяє бути прекрасним. А ще я йду на побачення із Малею Янг. Вау.

Сподіваюся, що не лише я вважаю це побаченням. Але чесно кажучи у мене було не багато часу продумати це все. І я починаю сумніватися, що дівчині як вона може це сподобатися, але маленький план у мене є. Шкода тільки, що о 19:00 у мене робота…