Сапфіровий пил
Rin Ottobre
Коли руйнується світ і починається бій, Сталевий меч стане зараз в нагоді. Під небосхилом нічним, в кривавім сяйві зорі Ти не кричи - чорний плащ завжди поряд. Крізь час і дим, і туман багряна скрапує кров... Ще одна мить - все, що любиш, ти втратиш. В минуле пам'ять несе, занурить в спогади знов. Наздожене лиха доля, ти ж знаєш. А борг твій понад усе. І на край світу підеш, Ніколи клятву свою не порушиш. Що в лісі проклятім жде? Куди тепер повернеш? І перед смертю як діяти будеш? Ясний сапфіровий пил несуть у небо вітри. А чорний плащ від очей злих не вкриє. Кінець попереду десь. У шлях пора вже іти, Мечем важким захищати надію.
2021-06-13 17:27:45
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
Дуже гарно! Чудово створена атмосфера 😀🙈😍💫⚔️
Відповісти
2021-06-13 20:48:54
1
Rin Ottobre
@Asteriya дякую)
Відповісти
2021-06-13 22:45:47
1
Інші вірші поета
Естетика цілунків For A. R Я люблю
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2663
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6391