Зима багато зна про мене...
Rin Ottobre
Зима багато зна про мене. Ховає сніг забутий шлях, Який веде кудись в дитинство, Де все здавалося простим, Життя - прекрасним. І, напевно, Десь на засніжених стежках Завжди чекатиму на диво, Що з Новим роком прийде в дім. Передчуття чогось тремтливе Пробудить спогади, що вмить Перенесуть в зимовий вечір, Де я з сім'єю за столом Така мала, така щаслива. І сніг за вікнами блищить. Пісні лунають. Час вже пізній. В душі - лиш радість і тепло. В душі - лиш спокій, щира віра, Що буде добре все у нас. І, прикрашаючи ялинку, Я хочу вірити й тепер, Що не погасла досі зірка. Що сніг приносить повсякчас З мого дитинства хоч сніжинку, Яка у небі промайне.
2020-12-16 22:25:52
9
0
Інші вірші поета
Очі мумії Закохана Невипита холодна чашка кави... Голос
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2508
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1599