Зима багато зна про мене...
Зима багато зна про мене. Ховає сніг забутий шлях, Який веде кудись в дитинство, Де все здавалося простим, Життя - прекрасним. І, напевно, Десь на засніжених стежках Завжди чекатиму на диво, Що з Новим роком прийде в дім. Передчуття чогось тремтливе Пробудить спогади, що вмить Перенесуть в зимовий вечір, Де я з сім'єю за столом Така мала, така щаслива. І сніг за вікнами блищить. Пісні лунають. Час вже пізній. В душі - лиш радість і тепло. В душі - лиш спокій, щира віра, Що буде добре все у нас. І, прикрашаючи ялинку, Я хочу вірити й тепер, Що не погасла досі зірка. Що сніг приносить повсякчас З мого дитинства хоч сніжинку, Яка у небі промайне.
2020-12-16 22:25:52
9
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2163
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2349