Сонце Всесвіту
Я хочу, аби ти була щаслива: Сміялася, раділа і кохала Так палко, наче часу не зосталось. Зі мною, не зі мною - неважливо. Я хочу твої губи цілувати. Бо знає Всесвіт, я про се лиш мрію. В обіймах заховаю і зігрію. Таких щасливих днів у нас багато Попереду. Та поки сі бажання - Невинні, досконалі, непорочні - Зігріють серце. І я знаю точно: Ти та, кого шукала, моя панно. Люблю тебе, неначе се востаннє. Най поки тільки образ уявляю. Як стрінемося, я тебе впізнаю. Ти сонце мого Всесвіту осяйне.
2021-03-26 18:26:50
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
Дуже гарно 😍✨❤️. Зберегла собі, аби часом надихатися)))))♥️.
Відповісти
2021-03-26 20:15:39
1
Rin Ottobre
@Asteriya дякую, дуже приємно)
Відповісти
2021-03-26 20:26:29
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8910
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5554