Засыпаю навек
Ruslan Korzh
Мне очень больно, я умер Я разучился вам доверять, Я больше не верю и боюсь полюбить. Тот, кто считается другом, Зачастую становится настоящим, Либо наоборот, – твой враг. Я хочу покричать, потыкать иголками в тело, Я хочу навсегда убежать В ту загробную жизнь... Там никого, только я, тишина и ужасная боль.... Мне очень больно, не оставляй. Я безумно люблю, поговори со мной ты об этом. Я стучу, но крышка уже заперта, Я засыпаю навек... Всё просто игра. Ты не друг, я не человек.
2020-07-15 05:04:23
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Тут, я трохи з Вами не згоден. Біль, душевна біль, це відчуття яке робить нас людиною, робить нас живою людиною, дає знати нам що ми живі. Колись давно я писав схожі вірші, схожі в плані сенсу. Але вірш, на мій погляд, вартий уваги😉
Відповісти
2020-07-16 06:29:55
1
Ruslan Korzh
Дякую🙃
Відповісти
2020-07-16 12:27:59
Подобається
Інші вірші поета
Катування посмертно Всередині нотки Дякую, що ти живеш в мені Дві смерті
Інші поети
Jeon Jungkook
@xj_jk97x
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15933
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2726